Хвороба подагра, її характеристика, особливості перебігу, діагностика та лікування. Аналіз білкових порушень, які виникають при хворобі подагра. Дослідження ефективності застосування препаратів флогоксиб-здоровя та диклофенак натрію при подагрі.
ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 2 ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ХВОРОБА ПОДАГРА, ЇЇ ХАРАКТЕРСИТИКА, ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ 6 1.1 Характеристика подагри 6 1.2 Етіологія та патогенез подагри 7 1.3 Діагностика подагри 12 1.4 Лікування подагри 14 РОЗДІЛ 2. ПОРУШЕННЯ БІЛКОВОГО ОБМІНУ ПРИ ПОДАГРІ 18 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 26 РОЗДІЛ 3 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 26 3.1 Матеріали 26 3.2 Умови проведення експерименту 26 3.3 Визначення ефективності застосування препаратів Флогоксиб-Здоровя та диклофенак натрію при подагрі 27 РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 29 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 33 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АТФ - аденозинтрифосфат ГГФТ - гіпоксантин-гуанінфосфорибозилтрансфераза ГНН - гостра ниркова недостатність ЛПДНЩ - ліпопротеїни дуже низької щільності МС - метаболічний синдром СК - сечова кислота ЦОГ - циклооксигеназа ВСТУП Протягом двох з половиною тисячоріч - з часу опису Гіппократом синдрому гострого болю в області великого пальця стопи, що він назвав подагрою (дослівно з латині капкан на стопі), - інтерес до цієї хвороби завжди носив хвилеподібний перебіг, як правило, звязане з відкриттям якогось нового погляду. У XVІІ столітті - це відкриття кристалічної природи тофусов Антоном Левенгуком і блискучий опис клініки гострого подагричного приступу, що не утратило свого значення дотепер (Sydenham). У XІ столітті був установлений звязок подагри з гіперурікемією, а артриту з введеними в суглоб кристалами уратів (Frendweіler), ефективність Colchіcum autumnale. У 1883 р. A. Garrod за допомогою нитки, опущеної в кров хворого подагрою, відкрив факт підвищення в крові рівня сечової кислоти (СК) - гіперурикемию. Обстеження з приводу подагри повинне включати не тільки традиційні методи: визначення рівня МК у сироватці крові; визначення добового виділення МК; аналіз синовіальної рідини; пошук типових рентгенологічних ознак. Фактори, що сприяють гіперурикемії (за Дж. Скотт, 1990): - фактори, що зумовлюють підвищене утворення сечової кислоти: специфічні ферментні дефекти, сниження активності гіпоксантин-гуанін-фосфорибозил трансферази, рідвищення активності фосфорибозил-пірофосфат-синтетази, посилення обміну нуклеопротеїнів, характер харчування; - фактори, що сприяють сповільненню виведення сечової кислоти: порушення функції нирок і зменшення об`єму позаклітинної рідини, голодування і нагромадження кетонових з`єднань, антеріальна гіпертензія, мікседема тощо; - Інші чинники ризику: раса, стать, вік, порушення ліпідного обміну, алкоголь. 3) Вторинна подагра, змішана форма, важкий перебіг, хронічний подагричний артрит із переважним ураженням гомілковоступеневих і ліктьових суглобів, вторинний остеоартроз (ФНС ІІ), тофуси вушних мушлей, подагрична нефропатія (сечокам`яна хвороба, хронічний пієлонефрит, ХНН ІІ ст).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
