Загальна характеристика системи документопостачання бібліотек в Україні. Державні та альтернативні джерела поповнення бібліотечного фонду. Структура документного ринку за видами документів. Інформаційне забезпечення комплектування бібліотечних фондів.
1. Загальна характеристика системи документопостачання бібліотек в Україні Бібліотечні фонди - стратегічний ресурс розвитку суспільства, їх інформаційний потенціал є основою економічного, інтелектуального та духовного прогресу людства. Кризовий стан систематичного поповнення складу фондів бібліотек України, спричинений розпадом системи державного централізованого книгорозповсюдження, постійним недофінансуванням комплектування бібліотек, відсутністю єдиної інформаційної та технологічної платформи взаємодії видавничої, книготорговельної та бібліотечної галузей, ускладнює якісне задоволення інформаційних потреб громадян, реалізацію їх конституційних прав на вільний доступ до інформації, призводить до поглиблення відставання країни в освоєнні новітніх науково-технічних і технологічних досягнень. Запорукою виконання бібліотеками України їх суспільної місії є кумулювання найціннішого соціально значущого сегмента світового документного потоку, що можливо лише за умови використання взаємодоповнюючої сукупності джерел і способів документопостачання. Важливим аспектом концептуалізації системного розвитку джерел і способів документопостачання є розроблення проблеми їх класифікації, яку в сучасних умовах необхідно доповнити такими новими класифікаційними ознаками: за формою власності (державні, недержавні джерела документопостачання); за прибутковістю (комерційні, некомерційні); за асортиментом послуг для бібліотек щодо документопостачання їх фондів (монофункціональні, поліфункціональні); за значущістю щодо повноти постачання бібліотечного фонду (базові, додаткові); за територіальним діапазоном функціонування (місцеві, міжрегіональні, загальнодержавні, зарубіжні, міждержавні); за видовим складом розповсюджуваних документів (монодокументні, полідокументні); за можливістю надання документів через електронне середовище. В ситуації постійного зростання обсягу та видового різноманіття електронних носіїв інформації це значно ускладнює практику комплектування бібліотек, породжує проблеми невизначеності місця електронних документів як об’єктів документопостачання, гальмує освоєння бібліотеками технологій поповнення бібліотечного фонду в інтерактивному режимі способами електронної книжкової торгівлі, передплати, електронного документообміну. №595-XIV) [1], національні, у тому числі спеціалізовані, всеукраїнські бібліотеки мають отримувати бодай один безоплатний примірник усіх, зокрема, книжок, що виробляються на території України. Доставляють його виробники, а «порядок доставляння… встановлює Кабінет Міністрів України». Крупні книгозбірні здають в оренду приміщення (часто не від хорошого життя), надають такі платні послуги, як ксерокопіювання, професійні переклади, складання бібліографії до наукових праць, пошук і огляд літератури на зазначену тему, доступ до Інтернету (в НБУВ поки безкоштовно), а також інші, на які є попит. Згідно із Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», розмір коштів, отриманих із додаткових джерел, не обмежується і є власністю книгозбірні. Програма передбачає кілька постійних рубрик: Література мовами нацменшин України, Книга памяті України, Енциклопедичні видання, Література для дітей та юнацтва, Наукова та науково-популярна література, Довідкові видання, Літературно-художні твори, Літописи видань, Ювілейні видання, Подарункові видання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
