Теоретичні основи застосування бібліометричного аналізу як методу дослідження кількісних аналізів бібліографічних рис основної частини літератури. Бібліометрія як комплекс статистичних методів, що застосовуються для вивчення наукових та інших документів.
Аннотация к работе
Бібліометричний аналіз Бібліометричний аналіз як метод дослідження перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Теоретичні основи застосування цього методу розроблялись у працях О. Воверене, І.В. Маршакової-Шайкевич, О.М. Кобєлєва, О.О. Проніна. Дослідження історичних етапів становлення бібліометрії здійснювали Н.С. Рєдькіна, О.В. Пенькова, В.М. Тютюнник. Як зазначає у своїй праці Н. Рєдькіна [15], зарубіжні дослідники найчастіше вказують на працю Ф. Коула та Н. Ільса 1917 року, у якій був здійснений статистичний аналіз літератури з порівняльної анатомії, що була опублікована з 1550 по 1860 рр. Автори мали на меті показати нестабільність розподілу літератури по країнах. Проте, на думку Н. Рєдькіної, відлік застосування бібліометричного методу варто розпочинати з 1771-1772 рр.: з моменту виходу видання «Паризька бібліографія» («Bibliographie parisienne») що є одним з перших праобразів сучасних покажчиків наукових посилань.