Теоретичні основи застосування бібліометричного аналізу як методу дослідження кількісних аналізів бібліографічних рис основної частини літератури. Бібліометрія як комплекс статистичних методів, що застосовуються для вивчення наукових та інших документів.
Бібліометричний аналіз Бібліометричний аналіз як метод дослідження перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Теоретичні основи застосування цього методу розроблялись у працях О. Воверене, І.В. Маршакової-Шайкевич, О.М. Кобєлєва, О.О. Проніна. Дослідження історичних етапів становлення бібліометрії здійснювали Н.С. Рєдькіна, О.В. Пенькова, В.М. Тютюнник. Як зазначає у своїй праці Н. Рєдькіна [15], зарубіжні дослідники найчастіше вказують на працю Ф. Коула та Н. Ільса 1917 року, у якій був здійснений статистичний аналіз літератури з порівняльної анатомії, що була опублікована з 1550 по 1860 рр. Автори мали на меті показати нестабільність розподілу літератури по країнах. Проте, на думку Н. Рєдькіної, відлік застосування бібліометричного методу варто розпочинати з 1771-1772 рр.: з моменту виходу видання «Паризька бібліографія» («Bibliographie parisienne») що є одним з перших праобразів сучасних покажчиків наукових посилань.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
