Авторська позиція в журналістському творі. Образ автора як загальнокультурна категорія. Факти як основа журналістської творчості. Формування авторської позиції під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Вплив політики та ідеології на журналістику.
ТЕМА Авторське «я» та засоби вираження журналістської позиції Вступ Репортажність - іманентна (внутрішньо властива), природна властивість телебачення. Відповідно репортаж - найпоширеніший, дієвий, ведучий жанр тележурналістики. Особливо відзначимо останню обставину, бо повідомлення новин є метою і інших інформаційних жанрів. Але в репортажі на перший план виходить особисте спийняття події, явища, відбір фактів автором репортажу, що не суперечить обєктивності цього інформаційного жанру. В газеті і на радіо репортер повинен словами «намалювати» подію, тому описова функція - головна в творчій роботі газетного і радіорепортера. Доклади, що свідчать про вірність партії і перевиконання плану, не можна було, звичайно, вважати повноцінними інтервю, бо питання журналіста припускало цілком однозначну відповідь. Це може бути, наприклад, розповідь очевидця, тобто щось субєктивне: вони нерідко доповнюють один одного. Це може бути і думка про поточні події як експерта, так і «людини з вулиці», але в таких випадках не можна забувати про одне правило - все має своїх прихильників і супротивників. «Вислухайте аргументи обох сторін, - радить І. Фенг, - і висловите їх суперникам - бажано перед камерою». Глядач бачить в репортері подібну собі людину, що має свою думку про все на світі, але, як вважає І. Фенг, «це зовсім не означає, що у репортера є ліцензія на коментар і випинання свого «я». Сьогодні існують різні типи і форми репортажу, залежно від яких виявляється авторська позиція журналіста. Він порівнює автора літературного та журналістського твору, аналізує індивідуальність почерку найзнаменитіших журналістів, приходячи до висновку, що:«...творческая индивидуальность журналиста проявляется и в особой манере письма, и в методах подачи информации, и в тематических ориентациях, и в особенностях авторского мировосприятия, наконец, в выбираемой журналистом роли. Складна логічна конструкція згортається в надкороткий вираз Федора Достоєвського «Краса врятує світ», оскільки альтернативний шлях особистого заспокоєння негативний, деструктивний для суспільства. Успіх компіляцій може бути обумовлений новою вільною нішею, як популярність Ернста Хемінгуея в СРСР - масовий радянський читач не був знайомий з класиками запозичених їм жанрів, тут читали твори Джона Дос Пасоса і Френсиса Скотта Фітцджеральда тільки фахівці і нечисленний елітарний прошарок, яким міг бути доступний або літературний американізований англійський або ранні раритетні переклади. Для того, щоб успішно оперувати фактами, уміло предявляти їх в тексті, вибудовувати з них певну систему доказів, використовувати їх як наочну ілюстрацію думок і т.п., необхідно спершу розібратися в складній природі факту, яка, як відзначає Л.А. Поєлуєва, виражається в проблемі співвідношення «факту і обєктивної реальності і виникаюча при цьому суперечність - ототожнення факту і події». В своїх дослідженнях по журналістиці Майкл Новак приходить до наступного висновку: «Фактів не існує, існують люди, що спостерігають за ними. Коротко нагадаю ситуацію: 1 травня, репортаж програми «Врємя» про події на Червоній площі, основна частина якого була присвячена докладному опису офіційного мітингу-ритуалу за сценарієм ВЦСПС і на якому була присутня явно не основна частина людей, що пройшли того дня мимо Мавзолею.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
