Авторське право у суб’єктивному значенні - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ Юридичний факультет Кафедра цивільних та адміністративно-правових дисциплін КУРСОВА РОБОТА з Цивільного права України на тему: «Авторське право у суб’єктивному значенні» Студентки III курсу I групи напряму підготовки Право спеціальності Правознавство Семенчук Анастасії Сергіївни (прізвище та ініціали) Керівник доцент к.ю.н. Маріц Д. О. КИЇВ - 2014 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОРСЬКОГО ПРАВА 1.1 Поняття, суб’єкти, об’єкти авторського права 1.2 Принципи та зміст авторського права РОЗДІЛ ІІ. АВТОРСЬКЕ ПРАВО У СУБ’ЄКТИВНОМУ ЗНАЧЕННІ 2.1 Майнові та особисті немайнові права автора 2.2 Виключні права. Межі здійснення авторських прав 2.3 Строки чинності авторських прав та способи їх захисту ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ авторський право немайновий ВСТУП Актуальність даної теми полягає в тому що у наш час досить значимо постало питання правомірності використання творів - обєктів авторського права та визначення обсягу прав на них. Вирішення таких завдань здатна забезпечити лише держава. Адже, авторське право у своїй основі є юридичним проявом усвідомлення державою важливості охорони культури як гаранту розвитку суспільства. Підтримка і захист творчості, охорона результатів інтелектуальної діяльності безпосередньо повязані із захистом свободи слова та прав людини. Нормативна база правового регулювання у сфері авторського права потребує значного розвитку і вдосконалення. При написанні даної роботи перед нами постали такі задачі: -розглянути наукові погляди та думки, які стосуються поняття авторського права, визначити його суб’єкт та об’єкт; - охарактеризувати принципи та розкрити зміст поняття «авторського права»; - розмежувати особисті не майнові та майнові права автора; - встановити виключні права та межі здійснення авторських прав; - визначити строки чинності авторських прав та способи їх захисту Обєктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються при визначенні змісту та меж субєктивного авторського права. Основу роботи складає діалектичний метод пізнання, який дав змогу розглядати інститут авторського права у динаміці його становлення та розвитку. Використання методу тлумачення норм дало можливість з’ясовувати та роз’яснювати зміст правових норм, що регулюють статус авторського права. Дослідженням даного питання в сфері авторського права та проблем інтелектуальної власності в цілому, займалися такі видатні вчені, як: Б. С. Антимонов, Г.О. Андрощук, В.С. Дроб’язко, Р.О. Денисова, В.О. Жаров, О.А. Підопригора, А.П. Сергєєв, О.Д. Святоцький, Р.О. Стефанчук, Р.Б. Шишка, та ін. Практичне значення результатів дослідження в тому, що зроблені висновки та пропозиції можуть слугувати для удосконалення ЦК України та інших нормативних актів, що регулюють питання щодо здійснення авторського права. Стаття 433 ЦК та ст. 8 Закону Про авторське право і суміжні права (далі - Закон) до об’єктів авторського права відносять твори у галузі науки, літератури і мистецтва. Не визнаються обєктами авторського права, згідно зі ст. 434 ЦК та ст. 10 Закону: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації: б) твори народної творчості (фольклор) - приказки, частівки, танці, художні промисли, народні костюми, тощо; в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій, але після їх офіційного затвердження (флаги, герби, гімни, ордени); д) грошові знаки; є) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право (своєрідне право, право особливого роду).[4;с.28] Відповідно до ст. 7 Закону субєктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Це є причиною того, що ряд дослідників відкидає концепцію чіткого розмежування авторського права на два види прав.