Аналіз наративної моделі авторської маски у новелі В. Портяка "Гуцульський рік (на берегах старого календаря)". Маска як інструмент, що використовується автором-творцем для створення ефекту достовірності і здобуття читацької довіри до текстової дійсності.
При низкой оригинальности работы "Авторська маска як наративна стратегія (на матеріалі новели В. Портяка "Гуцульський рік (на берегах старого календаря)")", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Авторська маска як наративна стратегія (на матеріалі новели В. Портяка Гуцульський рік (на берегах старого календаря)) Марина Ковінько Постановка проблеми. Поняття авторська маска введено до літературознавчого наукового обігу в 1985 році із виходом праці американського критика Карла Малмгрена Fictional Space in the Modernist and Post-Modernist American Novel, в якій дослідник назвав маску одним із центральних понять постмодернізму. До вітчизняної науки міркування Малмгрена потрапляють через словник постмодерністських термінів І. Ільїна, в якому авторській масці відведено окрему статтю. Приміром, О. Осьмухіна у низці тематичних праць розглядає авторську маску в давній та романтичній російській літературі [3; 4], у в творах всього XX ст., а також на рубежі XX та XXI ст. Однак з огляду на можливе поплутання термінів вважаємо доречним внести певне уточнення: у цьому контексті під вторинним автором та іншим образом автора, очевидно, мається на увазі не абстрактний образ автора у тлумаченні, пропонованому В. Виноградовим (концентроване втілення суті твору, яке поєднує всю систему мовних структур персонажів у їх співвідношенні з оповідачем, розповідачем чи розповідачами і яке через них постає ідейно-стилістичним осередком, фокусом цілого [9, 118]), а більш конкретна наративна інстанція, субєктне начало, яке піддається аналізу саме як експліцитний образ (а не ідейно-стилістичний осередок цілісного тексту), тобто оповідач або розповідач.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
