Дослідження комунікативно-прагматичних особливостей дискурсу на прикладі англомовних статей європейських та американських лінгвістів. Обґрунтування та оцінка мовних засобів аспекту стверджувальної авторизації, спрямованої на мовленнєву взаємодію.
При низкой оригинальности работы "Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук АВТОРИЗАЦІЯ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ Спеціальність: Германські мови Гніздечко Оксана Миколаївна КИЇВ, 2005 РІК 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Реферована дисертація присвячена дослідженню комунікативно-прагматичних особливостей англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації на матеріалі статей сучасних європейських та американських лінгвістів. Протягом останніх десятиріч категорія авторизації перебуває у фокусі уваги функціонально зорієнтованих студій, зокрема, в галузях функціональної стилістики (М.М. Кожина, М.П. Котюрова, Л.М. Лапп), прагмалінгвістики (Г.Н. Іванова, Г.Г. Лілова, Г.Г. Почепцов), етнолінгвістики (І.Л. Всебічне вивчення мовленнєвої діяльності суб’єктів наукового пізнання передбачає інтегрування функціонально-семантичного (Н.К. Терьошкіна, О.С. Троянська), комунікативного-прагматичного (О.О. Барляєва, К.І. Варгіна), системно-діяльнісного (О.І. Варшавська, Н.Б. Мальцева, Н.К. Рябцева) та зіставного (С.А. Жаботинська, Т.В. Матвєєва) підходів з урахуванням інтерперсональної й етнокультурної специфіки наукової комунікації (О.М. Ільченко). Однак у мовознавчому обігу відсутнє однозначне тлумачення категорії авторизації, що свідчить про незавершеність її гносеологічного становлення. Недостатньо вивченим лишається також питання метакомунікативної природи наукового дискурсу (А. Крісмор, Р. Фарнсворс, А.С. Скулстад), що поряд зі специфікою складної семантичної структури категорії авторизації обумовило вибір теми дослідження. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 року). Метою дисертації є виявлення комунікативно-прагматичних особливостей АНЛД шляхом розкриття семантичної структури категорії авторизації й встановлення закономірностей здійснення міжсуб’єктної мовленнєвої взаємодії. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення конкретних завдань: - окреслити жанрово-стильові параметри англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в плані забезпечення його композиційно-структурної та семантичної організації; - уточнити зміст втіленої в АНЛД категорії авторизації шляхом виявлення й опису її семантичної структури; - розкрити метакомунікативну природу англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації; - виділити комунікативно-прагматичні типи АНЛД на основі аналізу мовних засобів авторизації; - створити шкалу градуального характеру вияву іллокутивно стверджувального потенціалу АНЛД на основі мовних засобів вираження авторської впевненості в істинності або вірогідності повідомлюваного; - виявити психолінгвістичні риси мовної особистості автора з огляду на ступінь дотримання / недотримання риторичних норм англомовної наукової комунікації; - установити мовленнєві стратегії й тактики автора з метою з’ясувати закономірності побудови та функціонування авторитарного / неавторитарного типів англомовного наукового лінгвістичного дискурсу. Наприклад: They found “that the regular pattern wins out even in the circumstances most favorable to irregular generalisation” (Prasada - Pinka 1993: 14). That is, phonological similarity with irregular verbs did not influence the judgments of subjects in the overwhelming form that connectionist networks predict. This means that, in diachrony, phonological similarity is less important than rule attraction, as in the historical evolution of English past tense morphology, and this is also an argument for the existence of rules in morphology (Miret, Koliadis, Dressler, 166).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы