Дослідження в літературі філософського поняття про уяву. Висвітлення суперечності, що виникає при традиційному приписуванні автору можливості завершення і створення "цілого" поетичного буття. Закономірності процесу уяви автора в словесній творчості.
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК 82.0 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук АВТОР І ГЕРОЙ ЯК СУБ’ЄКТИ ПОЕТИЧНОГО БУТТЯ Спеціальність 10.01.06 - теорія літератури САМОЙЛОВ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ Донецьк - 2000 На правах рукопису. Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Федоров Володимир Вікторович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри російської літератури Донецького національного університету. До того ж якщо терміни герой та поетичне буття (поетичний світ, естетична діяльність, внутрішній світ художнього твору, акт художньої творчості) займають стосовно терміну автор привілейоване становище, бо мають більш чи менш виявлений характер як для самого письменника, так і для спеціально стурбованого читача - літературознавця, не говорячи вже про читача, не заклопотаного теоретичними узагальненнями, то поняття автор традиційно не має чітко окресленого предмета. Перше широко застосовувалось М.М. Бахтіним, друге В.В. Виноградовим. Характерно, що як М.М. Бахтін, так і В.В. Виноградов не змогли дати завершеного пояснення цим поняттям, хоча вони є центральними в категоріальному апараті цих дослідників. У розумінні всіх відтінків цієї багатозначної та багатоликої структури образу автора - ключ до композиції цілого, до єдності художньо-оповідної системи Пушкіна… образ суб’єкта так само невловимий, суперечливий та загадковий, як і сама дійсність розповіді… структура суб’єкта рухома… у своєму співвідношенні до сфер свідомості… персонажів… позбавлена точно окресленої суб’єктивності. Зазначимо лише, що безпосередньо методологічну допомогу дисертант знайшов у працях І. Канта. В першому підрозділі Ліричний герой в події уявлення на матеріалі віршів М.Ю. Лермонтова Сон (В полдневный жар в долине Дагестана…), Ніч 1, Смерть (Ласкаемый цветущими мечтами…) обґрунтовується нагальна необхідність заміни терміна ліричний герой терміном автор, втілений в образ (рос. вообразившийся автор). Отже, тепер можна говорити про те, що Майстер і Маргарита не лише роман Майстра і роман про Майстра, але й розповідь Сатани про Ієшуа Га-Ноцрі, що буквально збігається з частиною роману Майстра, і роман про Сатану, поема Бездомного про Іісуса Христа і роман про Бездомного, думка Берліоза про Христа, думка про Берліоза, шосте доведення Канта і роман про Канта і т. ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
