Аутоагресивна поведінка хворих на епілепсію (клініка, генез, профілактика) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ УДК 616.89-008.48 616.853 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Аутоагресивна поведінка хворих на епілепсію (клініка, генез, профілактика) 14.01.16 - психіатрія Щеглова Ярослава Володимирівна Київ - 2009 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник доктор медичних наук Мельник Валентина Іванівна Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, заступник директора з наукової роботи та судової психіатрії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Харченко Євген Миколайович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач сектору проблем агресології; доктор медичних наук Бачеріков Андрій Миколайович, Державна Установа Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ невідкладної психіатрії і наркології, завідувач відділу. На протязі багатьох років феномен самогубства привертав увагу науковців та досліджувався як медична, соціальна та філософська проблема (J. E. D. Esquirol, 1813; E. Durkheim, 1897; В. П. Сербский, 1912; Н. А. Бердяев, 1931; N. L. Farberow, E. S. Schneidman, 1961; А. Г. Амбрумова, 1986; Г. Я. Пилягіна, 2004; Л. Н. Юрьева, 2006). Психічним розладам при епілепсії присвячений ряд ґрунтовних наукових праць сучасних українських та зарубіжних психіатрів (Л. Е. Музичук, 1965; О. З. Голубков, А. А. Авдеенко, 1985; А. И. Болдырев, 1997; Б. В. Казаковцев, 1999; D. Blumer, 2000; В.І. Мельник, 2001, 2005). Проблема аутоагресивної поведінки (ААП) хворих на епілепсію відзначається високою актуальністю. Передчасна смертність серед хворих на епілепсію в 2-3 рази перевищує таку в загальній популяції (M. J. Brodie et al., 2005; N. Hitiris et al., 2007). Вивчаються зв’язки ААП хворих на епілепсію з клінічними особливостями хвороби, зокрема, типом та частотою нападів, психічними розладами (особливо депресивного спектру); електрофізіологічними та психологічними показниками, окремими соціальними чинниками. Враховуючи тенденцію до зростання кількості суїцидів як у популяції людства взагалі, так і серед хворих на епілепсію, збільшення питомої ваги аутоагресивних дій в структурі смертності цього контингенту хворих, розробка заходів удосконалення профілактики ААП у хворих на епілепсію передбачається актуальним і необхідним завданням. Мета дисертаційної роботи - розробити заходи удосконалення профілактики аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію на основі виділення клінічних, особистісних та соціальних критеріїв ризику аутоагресивної поведінки даного контингенту хворих. Методи дослідження: анамнестичний з аналізом висновків невропатолога, нейрохірурга та нейрофізіолога (ЕЕГ), клініко-психопатологічний (застосовувався для вивчення клінічної структури епілепсії у досліджених хворих, її пароксизмальних та міжпароксизмальних проявів, визначення основних психопатологічних розладів та їх перебігу) з використанням клінічних шкал тривоги та депресії Гамільтона, соціально-демографічний (для аналізу вікового розподілу, умов виховання, рівня освіти, показників трудової та сімейної адаптації, умов проживання, відносин з членами родини, матеріального стану досліджених хворих), аналізу ґенезу ААП (метод судово-психіатричного аналізу ґенезу суспільно небезпечних діянь (В. І. Мельник, 2002), екстрапольований на аутоагресивні дії), експериментально-психологічний (опитувальник Басса-Даркі для оцінки рівнів агресивності та ворожості), катамнестичний, статистичний (для визначення статистичної достовірності різниці порівнюваних величин використовувався критерій кутового перетворення Фішера (обробка отриманих даних проводилася за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel 2000 та програми SPSS for Windows 15.0, статистичні розбіжності вважалися достовірними при р