Асоціативно-семантична група як форма парадигматичної організації лексики (на матеріалі назв сезонів у російській мові) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА СЛИВА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА УДК 81’373’42:159.953.32 АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА ЯК ФОРМА ПАРАДИГМАТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛЕКСИКИ (на матеріалі назв сезонів у російській мові) 10.02.02 - російська мова АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ - 2005 Дисертацією є рукопис. Захист відбудеться 20 грудня 2005 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9. Теорія системності лексики знайшла відображення у наукових працях О. О. Потебні, М. М. Покровського, Л. В. Щерби, В. В. Виноградова та ін. Він розробив новий метод аналізу асоціативної структури, застосував асоціативний експеримент для дослідження семантичних компонентів слів. Проте інші лінгвісти (О. О. Залевська, Ю. М. Караулов, Г. П. Клименко, І. В. Роднєва, Й. А. Стернін та ін.) все ж дійшли висновку, що певні семантичні процеси можна пояснити за допомогою законів асоціації і що психологічні та психолінгвістичні методи суттєво доповнюють картину, отриману в результаті вивчення семантики слів і способів їх групування власне лінгвістичними методами. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №7 від 30.01.2003 р.). Мета роботи - обґрунтувати виділення такої лексичної парадигми, як асоціативно-семантична група (АСГ), що є частиною асоціативно-семантичної структури (АСС); визначити семантичний механізм поєднання слів у межах цих парадигм. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) шляхом компонентного, дефініційно-логічного, дистрибутивного та ремотиваційного аналізів визначити семантичну структуру слів ЛСГ “пори року”, які у дослідженні трактуються як вершини асоціативно-семантичних груп (кауземи); 2) шляхом суцільної вибірки із словників виявити групи слів, семантично поєднаних з цими словами (рефлексеми); 3) за допомогою нескерованого асоціативного експерименту визначити реєстр слів, асоціативно поєднаних зі словами-стимулами (зима, весна, лето, осень); 4) завдяки скерованому асоціативному експерименту уточнити склад слів, асоціативно поєднаних зі словами-стимулами (зима, весна, лето, осень); 5) серед експериментально отриманих слів, асоціативно поєднаних зі словами-стимулами (зима, весна, лето, осень), виявити такі, у яких асоціативний зв’язок має семантичне підтвердження, що дозволяє розглядати їх як слова-рефлексеми відповідних каузем; 6) визначити структуру виявлених асоціативно-семантичних груп; 7) визначити архітектуру асоціативно-семантичної структури (АСС). М.: ООО “Русские словари”: ООО “Издательство Астрель: ООО “Издательство АСТ”, 2003. М., 1998; Словарь ассоциативных норм русского языка / Под ред. Основні положення і результати дослідження обговорювались на ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми менталінгвістики” (13-15. 11. Рилєнков/) і ‘послідовність у часі’: ’попередній сезон’ (рефлексема осень: “Осень сменилась зимой дождливой...” /Г. Ахматова/), ’наступний сезон’ (рефлексема весна: “Зима внезапно уступила весне...” /І. Бунін/). Через темпоральну ознаку ’одиниця виміру часу’ лексема зима пов’язана з назвами зимових місяців (декабрь, январь, февраль: “Декабрь год кончает, зиму начинает” /Прислів’я/, “Январь - году начало, зиме середка” /Прислів’я/), які в свою чергу є кауземами для рефлексем другого рівня - назв сузір’їв Зодіаку (Стрелец, Козерог, Водолей) і свят, які припадають на відповідний період часу (Новый год, Рождество, Крещение тощо).