Аскохітоз огірка і агробіологічне обгрунтування заходів обмеження його розвитку у закритому грунті - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСІТЕТ УДК 632.488:635.63:[632.9:631.544 06.01.11 - Фітопатологія АВТОРЕФЕРАТ дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Аскохітоз огірка і агробіологічне обгрунтування заходів обмеження його розвитку у закритому грунті Марютін Олексій Федорович Київ - 2006 Дисертацією є рукопис Работа виконана в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук, науковий керівник Офіційні опоненти: Провідна установа доктор сільськогосподарських наук, професор Тимченко Віктор Йосипович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, головний науковий співробітник доктор сільськогосподарських наук, професор Корнійчук Микола Сергійович, Інститут землеробства УААН, завідувач відділу захисту рослин від шкідників і хвороб кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Парфенюк Алла Іванівна, Інститут агроекології УААН, провідний науковий співробітник лабораторії біоконтролю агроекосистем, Уманська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра захисту рослин, м. Умань Захист відбудеться “7” квітня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус № 3, ауд. Фітопатокомплекс рослин огірка при вирощуванні у закритому ґрунті представлений змішаною інфекцією, серед якої аскохітоз є домінуючим. Хвороба є відносно новою і майже не вивченою у межах України. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень, передбачених програмами наукових досліджень лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва УААН: „Розробка інтегрованої системи захисту овочевих і баштанних культур проти шкодочинних організмів”. Мета досліджень - визначення ареалу поширеності, розвитку і шкодочинності аскохітозу у різних типах тепличних культиваційних споруд, вивчення етіології хвороби і агробіологічне обґрунтування заходів щодо обмеження її розвитку. Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання: - визначення ареалу аскохітозу рослин огірка у різних типах тепличних культиваційних споруд у межах Лівобережної України; - вивчення механізму і потенційної шкодочинності хвороби; - вивчення впливу факторів навколишнього середовища на поширеність, розвиток і шкодочинність аскохітозу рослин огірка в зимових блокових теплицях; - вивчення біологічного циклу збудника аскохітозу в умовах зимових блокових теплиць; аскохітоз культиваційний тепличний огірок - оцінка хворобостійкості гібридів огірка, внесених до Державного Реєстру сортів рослин України, і тих, що проходять конкурсне випробування; - визначення ефективності хімічної дезінфекції зимових блокових теплиць і термічної дезінфекції ґрунту щодо життєздатності пікнідіальних плодових структур збудника аскохітозу Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum; - вивчення впливу агротехнологічних заходів на поширеність і розвиток аскохітозу; - визначення біологічної, господарської та економічної ефективності застосування фунгіцидів та гриба-антагоніста Trichoderma harzianum Rifai, штам ВКМ F-2477D при їх застосуванні проти аскохітозу. Лабораторний метод: виконання мікологічних і фітопатологічних досліджень для виявлення насіннєвої інфекції збудника аскохітозу; визначення впливу патологічного процесу на активність фізіолого-біохімічних процесів в інфікованих рослинах; вивчення збудника у культурі і факторів, що впливають на його розвиток; визначення плодових структур патогену та їх життєздатності при дезінфекції культиваційних споруд і тепличного грунту. Установлено, що в циклі розвитку збудник аскохітозу має такі стадії: міцеліальну, яка має ендогенний розвиток і відіграє важливу роль у патологічному процесі; нестатеву Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum, яка є основною в інфекційному циклі патогену, формується на уражених органах рослин огірка протягом їх вегетаційного періоду і спричинює повторне інфікування нових органів; статеву Didymella bryoniae (Pass.) Rehm, яка формується рідко і суттєвого значення в біологічному циклі розвитку паразита не має. Польові - у виробничих зимових блокових теплицях ЗАТ „Харківська овочева фабрика” та ЗАТ „Зміївська овочева фабрика” Харківської області у 2002 - 2004 рр. згідно із загальноприйнятими вимогами (Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві, 2001 р.). Визначення впливу гідротермічних факторів на проростання та життєздатність пікноспор (Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum) виконувалося за методикою, опрацьованою Н. С. Статичний аналіз експериментальних даних здійснювали за методикою Б. А. Доспєхова (1985). До формування плодів на головному стеблі уражуються лише листки нижніх ярусів і поширеність досягає 33,7 %, а в період масового плодоношення - 66,3 %.