Політика асиміляції щодо українців з боку Польщі. Двомовність: причини й наслідки. Вивчення історії українсько-польського співжиття. Розгляд форм насильницької асиміляції. Знищення пам"яток української культури. Соціальний статус російської мови.
“Асиміляція в Україні. Політика асиміляції щодо українців з боку Польщі 3. Двомовність: причини й наслідки Висновок Використана література Вступ Здобуття Україною незалежності в 1991 р. відкрило новий етап в історичному розвитку українства й української мови. Природно здавалося б, що за часів незалежності штучна за своєю сутністю мовна асиміляція (зросійщення) українців повинна була б відійти в небуття. Такі події свідчать про відсутність в Україні дієвої мовної політики, спрямованої на утвердження державного статусу української мови. 1. Під насильницькою асиміляцією мається на увазі такий процес асиміляції, який відбувається внаслідок політики центральних, та/чи місцевих органів влади, спрямованої на обмеження сфери використання або й взагалі викорінення мови, культури, традицій, способу життя та інших духовних цінностей етнічних меншин, позбавлення їх етнічної памяті, послаблення етнічної свідомості і в кінцевому підсумку її знищення. Шовінистичну політику ополячення Східної Галичини і Західної Волині табір народової демократії здійснював послідовно і безкомпромісно, за допомогою жорстоких репресій та переслідувань. В роботі показано, що ліквідація адміністрацією Г. Юзевського неприхильних щодо Польщі українських угрупувань на терені воєводства, відбувалась, головним чином, за допомогою тих обмежень, які випливали з концепції так званого “сокальського кордону”, суть якого полягала на відмежуванні Волині від політичних впливів “галицького українізму”. До проурядового блоку увійшла група українських діячів-представників уенерівської еміграції на Волині, яка користувалась підтримкою воєводи Г. Юзевського.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
