Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування) - Автореферат

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Хомин Надія Михайлівна УДК 619:617.571:632.2 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування) 16.00.05 - ветеринарна хірургія Біла Церква - 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. Науковий консультант - доктор ветеринарних наук, професор БОРИСЕВИЧ Володимир Борисович, Національний аграрний університет, професор кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка. Захист відбудеться “6” липня 2006 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, вул. Ставищенська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. У практиці ветеринарної хірургії хвороби копитець реєструються у 55-75 % корів. Найбільш поширеною формою ураження копитець є пододерматиті, які складають близько 51 % серед усіх захворювань пальця у великої рогатої худоби (Островський М.С., 1981, Варданян А.В., 1998). В Україні, серед причин, які сприяють виникненню запалення основи шкіри копитець у великої рогатої худоби, необхідно відмітити, насамперед, незадовільні умови утримання, зумовлені переважно невідповідністю різної конструкції підлог морфофункціональним особливостям копитець, як дистального органа опори та недоодержання організмом тварин поживних і мінеральних речовин (Ткаченко С.М., 1994). Відсутні також біохімічні та біофізичні дослідження основи шкіри і копитцевого рогу корів за різних форм перебігу асептичного пододерматиту. Ди­сертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького “Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у великої рогатої худоби” (номер держреєстрації 0104U000346) та кафедри хірургії імені І.О. Поваженка Національного аграрного університету, яка є частиною наукової теми Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб у ділянці голови, тулуба, черевної порожнини та опорно-рухового апарату, що виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (номер держреєстрації 0103U005853). Мета дослідження - обґрунтувати причини виникнення і особливості розвитку асептичного пододерматиту у корів залежно від перебігу захворювання та на підставі одержаних результатів досліджень розробити ефективні заходи профілактики й методи лікування запалення основи шкіри копитець. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: 1) вивчити деякі питання патогенезу окремих клінічних форм асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби та на підставі цього розробити методи лікування; 2) виявити частоту виникнення асептичного пододерматиту у корів та місце їх локалізації; 3) визначити інтенсивність росту та стирання копитцевого рогу залежно від пори року; 4) на підставі змін біохімічних показників та фізико-механічних параметрів епідермісу встановити вплив умов утримання та рівня годівлі на стан копитцевого рогу у корів; 5) вивчити гістологічні та гістохімічні зміни основи шкіри і копитцевого рогу залежно від нозологічної форми та перебігу асептичного пододерматиту; 6) встановити залежність між динамікою морфолого-біохімічних, імунологічних показників крові та характером перебігу запалення основи шкіри копитець; 7) виявити зміни біохімічних показників основи шкіри та епідермісу копитець за умов гострого та хронічного перебігу асептичного пододерматиту; 8) визначити біофізичні параметри копитцевого рогу залежно від перебігу запалення основи шкіри копитець; 9) розробити ефективні заходи профілактики асептичного пододерматиту; 10) розробити і обґрунтувати методи лікування асептичного запалення основи шкіри копитець у корів. Методи дослідження: клінічні - огляд, пальпація, перкусія; трипанобіопсія (щільність нативної сирої кістки, сухої знежиреної кістки, органічного матриксу, мінеральних речовин, індекс мінералізації); дослідження морфологічного складу крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма); біохімічні (загальний білок, білкові фракції, гемоглобін, глюкоза, кетонові тіла, лужна фосфатаза, вітаміни А і Е; кальцій, фосфор, сірка, мідь, цинк, кобальт, волога, зола, жир, білок, кератози, SH-групи, гістамін, амінокислоти), гістологічні, гістохімічні (білки, протеоглікани, глікопротеїни), імунологічні (фагоцитарна активність, бактерицидна активність, лізоцимна активність, Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, імунорегуляторний індекс, IgG, IgM) та біофізичні дослідження копитцевого рогу (щільність, твердість, опір до стирання, ріст, стирання). Львів, 2004 р.); на конференції “Актуальные проблемы ветеринарной хирургии”, присвяченій 75-річчю Уральської державної академії ветеринарної медицини (г. Троицк, Россия, 2004 р.), конференції, присвяченій 100-річ