Поняття та предмет археології як науки, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам"яток, її джерела і значення. Методи, що використовуються в процесі вивчення історії на основі знайдених пам"яток. Археологічні культури на території України.
Археологія як джерело вивчення історії рідного краю Археологія - наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових памяток. Важко переоцінити і взаємозвязки археології та писемної історії: велика кількість археологічних обєктів і знахідок стала зрозумілою завдяки описам їх у писемних джерелах (розповіді Геродота про скіфів та ін.), а майже всі давні написи були знайдені (а іноді й розшифровані) археологами. Враховуючи, що люди існують на нашій планеті близько 3 млн. років, дописемна історія, або, як її називають західні дослідники, передісторія, складає в цілому 99,998% історії людства. Археологія (від грецького archaios - давній і logos - вчення, наука) - галузь історичної науки, що вивчає розвиток людського суспільства в докласовий і ранньокласовий періоди на підставі досліджень археологічних памяток - матеріальних свідчень давніх культур. До археологічних памяток належать стоянки, поселення, поховання, знаряддя праці, зброя, посуд, прикраси тощо. Археологічними памятками вважаються всі матеріальні рештки діяльності людини або змінене людською працею (зі слідами діяльності людини) природне середовище. Археологічні памятки доходять до нас найчастіше у вигляді культурного шару, утвореного із суміші землі з рештками матеріальної культури давніх людей. Перший - це польові дослідження на місці розташування памятки. Розвідка буває загальною (коли виявляють усі без винятку археологічні памятки, що трапляються на пошуковому маршруті) або цільовою (коли шукають лише ті памятки, які особливо цікавлять дослідника). Древні греки рахували роки за Олімпійськими іграми, які проходили кожні чотири роки. Християнське літочислення, запропоноване Діонісієм, було прийняте не відразу і не всюди. Але цар не збирався переходити на новий, григоріанський календар, що існував у католицькій Європі з 1582 р. Юліанський календар на Русі було запроваджено Великим князем Київським Володимиром одночасно з уведенням християнства. Літочислення велося так само, як у Візантії, - від «створення світу», точніше віддати «народження» Адама, якого Господь зліпив у пятницю, 1 березня 5508 р. до Різдва Христового. Археологічні дослідження на території України Одним із перших археологічних досліджень на території України вважають розкопки Десятинної церкви у Києві в 30-х роках XVII ст., проведені з ініціативи митрополита П. Могили. Результати таких подорожей відбиті, наприклад, у публікаціях академіка П. Палласа (їздив по Криму в 1793-1794), англійської письменниці Марії Гюртрі, яка побувала в Південній Україні, у творах «Дозвілля кримського судді» П. Після поїздки вони домоглися від уряду асигнувань для реставраційних робіт у Керчі та Херсонесі. Розкопками займалися здебільшого іноземці, що перебували на російській службі й були обізнані з досягненнями археології в Європі. Поряд із розкопками проводилося й вивчення історії Києва. В пізньому палеоліті (40-13 тис. років тому) людина починає переходити до осідлості. Щойно розтанув могутній панцир льодовика, і Мезинська балка, поглиблена талими водами, вкрилася напівтундровою рослинністю - місцем проживання та харчування мамонтів, песців, північних оленів, зубрів. Проте на території Чернігівщини, як і раніше, переважало мисливство й рибальство. Мисливсько-рибальські племена розташовувалися досить густо по берегах річок Десни, Сейму і Снову. Поширення шнурової кераміки на теренах Європи повязується багатьма дослідниками з розселенням індоєвропейських племен, зокрема прибалто-германо-словян. На думку М. Брайчевського, зближували ці племена одні й ті самі чинники.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
