Археологічні пам’ятки населення скіфського періоду в басейні р. Псел - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Історичний факультет Кафедра Історії України Курсова робота Археологічні пам’ятки населення скіфського періоду в басейні р. Псел Полтава 2012р. ВСТУП В області середньої течії р. Сули знаходиться велика зосередження скіфських курганних могильників. У результаті розкопок, здійснених переважно любителями і лише частково фахівцями-археологами в кінці минулого і на початку нинішнього століття, тут було досліджено кілька сотень курганів, які дали величезні і першокласні за своїм історико-культурному значенню матеріали. Скіфія посідає особливе місце в стародавній історії України. Визначення етнічної приналежності населення, локальних особливостей матеріальної культури цього регіону також є одними з найскладніших із цілого спектра проблем, які зараз потребують ретельного розгляду. Дати на сучасному рівні знань характеристику археологічних джерел для відтворення історії населення скіфського часу в басені Сули Ця мета досягається шляхом вирішення таких завдань: 1 систематизувати археологічні джерела VII-III ст.. до н. е. басейну Сула та дати їх всебічну характеристику 2 зясува хронологічні рамки та прослідкувати конкретні етапи етнокультурного розвитку 3 дати характеристику матеріальної культури населення та господарства, відтворити деякі риси духовної культури 4 виявити етнічні корені місцевого населення та його етнічний склад Об’єктом дослідження виступають археологічні пам’ятки населення скіфського періоду в басейні р. РОЗДІЛ І КУРГАНИ 1.1 Топографія курганних могильників. Історія дослідження Скіфські памятники території середньої течії Сули займають особливе місце серед памятників інших локальних груп скіфської культури в лісостеповій смузі Середнього Подніпровя. Тут на невеликий території протяжністю дещо більше 100 км зосереджено величезна кількість памятників, головним чином курганних могильників. Ромен і вище аж до р. Попівка - один з найбільш великих серед скіфських некрополів Посулья. Тут на лівому березі Сули розташовані курганні групи у с. Плавинища і Герасимівка. Аксютинці, інший - до с. Вище по Хмелевке, у верхівях ярів, що впадають в неї, у с. Басовка, знаходиться найбільше в басейні Сули скіфське городище і повязані з ним курганні могильники. Малі Будки. Найзначніші групи і найбільші кургани знаходяться при селищах Аксютинці, Пустовойтовка, Будки і Волковці. А.А.Бобринский, що розкопав більше 500 курганів в околицях Сміливі, бачив за своє життя немало скіфських курганів. Стайкин Верх є найбільш чудовим по зосередженню тут великих курганів. Як повідомляє Д. Я. Самоквасов, до кінця 70-х років минулого століття Аксютинецький могильник був покритий стройовим дубовим лісом. За свідченням С. А. Мазарака, кургани у с. Плавинищи утворювали групу близько 40 насипів З них 16 були розташовані на горі і 24 - на лугу. Першим в 1875 - 1876 рр. Почав тут працювати місцевий поміщик Т. В. Кибальчич, що розкопав декілька десятків курганів в Аксютинецькому некрополі. Кількість курганів, розкопаних після 1886р., встановити не вдається. Декілька раніше цього часу у с. Тишки в цій же місцевості при випадкових обставинах був розкопаний курган, речі з якого надійшли в Археологічну комісію і були опубліковані Н. Е. Макаренко в 1916 р. У 1889 р. на Волковецькому і Великобудковському некрополях проводив розкопки професор Новоросійського університету И. А. Линниченко. Пристрій канавок уздовж стін могили відзначається в Посульї усіма дослідниками. Малі Будки (розкопки Е. В. Махно). До групи мечів V ст. до н. е. з бабочковидним перехрестям і волюто образними навершями в Посульї відносяться також меч з кургану у с. Крячковка і один з мечів, знайдених в курганах Роменської групи. VI ст. до н. е. тут широко представлені наконечники лавролистої форми з найбільшим розширенням пера в середній частині і високим трубчастим ребром посередині.