Типологія лакун у фондах. Носії для документування нетипового. Особливості французьких законів про захист історичної спадщини. Механізми документування та комплектування для збереження необхідного мінімуму інформації про надзвичайні й нетипові ситуації.
АРХІВОЛОГІЯ ЯК НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПРОГАЛИНИ У ФОНДАХ Вікторія Прозорова Свого часу професор Московського історико-архівного інституту Євген Васильович Старостін запропонував розглядати «архівологію» як окрему джерелознавчу дисципліну, що досліджує процес документування, і наголосив на необхідності з’ясувати, які чинники впливають на документування, визначаючи загальні та часткові закономірності створення документів. У даній статті проаналізовано механізм формування лакун на прикладі фондів, створених на території СРСР і Європи в 1939-1945 рр., і запропоновано деякі способи збирання відомостей про процеси, які складно документувати, і методи комплектування фрагментарними джерелами. Сьогодні кожному фахівцю доводиться або описувати фонди з інформацією про природні, технологічні та гуманітарні катастрофи, або приймати їх на зберігання, або організовувати їх використання. Цікаво розглянути цю проблему на прикладі Франції, де архівознавство пов’язане з концепцією «національного надбання» сукупністю наукових і управлінських принципів, що визначають політику країни в галузі архівної, музейної, бібліотечної справи та захисту пам’яток архітектури й археології. Згідно з циркуляром французького Міністерства внутрішніх справ від 6 грудня 1946 р., знищувалися всі документи про расові відмінності між французами з метою «національного примирення».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
