Розкриття еволюції паркового будівництва Київщини кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Визначення архітектурно-композиційних закономірностей побудови паркових територій. Історико-соціальні передумови та основні чинники виникнення садибно-паркових утворень.
При низкой оригинальности работы "Архітектурно-композиційні закономірності садибно-паркових утворень Київщини кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство культури і туризму України Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури 18.00.01. Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури Архітектурно-композиційні закономірності садибно-паркових утворень Київщини кінця ХVІІІ-початку ХХ ст. Маланюк Вікторія Ярославівна Київ 2007 Дисертацією є рукопис. Анотація парковий будівництво архітектурний Маланюк В.Я. Архітектурно-композиційні закономірності садибно-паркових утворень Київщини кінця ХVІІІ-початку ХХ століть. Дисертацію присвячено дослідженню еволюції садибно-паркового будівництва на Київщині кінця ХVІІІ-початку ХХ сторіч, визначенню архітектурно-композиційних закономірностей побудови садибно-паркових утворень. Виявлені та проаналізовані історико-соціальні передумови і основні чинники виникнення, формування та розвитку садибних комплексів. Дані, отримані в процесі дослідження, можуть бути використані у лекційних курсах вищих навчальних закладів; при проведенні реставрацій та консервацій об’єктів, при оцінці історико-культурного значення пам’яток з метою їх захисту та збереження; у практичному проектуванні аналогічних об’єктів. Садибно-паркові утворення Київщини кінця ХVІІІ-початку ХХ століть є невід’ємною складовою історико-архітектурної спадщини України, за кількістю об’єктів та масштабами будівництва являють собою об’ємний матеріал для наукового аналізу. Досі увага дослідників акцентувалася на окремих значних і доволі ґрунтовно документованих пам’ятках („Олександрія” у Білій Церкві, „Софіївка” в Умані), а значна частина резиденцій магнатів, середнього та дрібного дворянства у невеликих містечках і селах ще недостатньо вивчена. Тема дисертації пов’язана з планами наукових робіт кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ). Багатий фактологічний матеріал щодо окремих резиденцій надає мемуарна література (щоденники, спогади, листування) і подорожні нотатки іноземних мандрівників кінця ХVІІІ-ХІХ ст., зокрема О. де Бальзака, О. Глаголєва, О. фон Гуна, Ю. Дунін-Карвицького, Я.Г. Мюнтца, А. Пшездецького, С. Сегюра та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
