Повернення до античної спадщини як ідеального зразка і норми існування людини - основна ідея класицизму. Зародження класицизму у Франції XVII ст. Співіснування класицизму і бароко. Особливості архітектури класицизму в Англії, Голландії та Європі загалом.
АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО КЛАСИЦИЗМУ Наприкінці XVII століття у Франції в період правління Людовика XIV у сфері мистецтва зародився новий стиль - класицизм, що в перекладі з латинського означає «зразковий». Незабаром під впливом ідей Освіти він поширився по території майже всієї Західної Європи і панував до першої третини XIX століття. Найбільше поширення класицизм одержав у Франції, Англії, Німеччині і Росії, де охопив буквально всі сфери мистецтва, але самий яскравий слід залишив в архітектурі. Останній фак1 особливо влаштовував монархів Європи. Великий успіх класицизм мав в Британській імперії. Для досягнення цієї мети французькі архітектори використовували спеціальні прийоми компонування і планування античності, застосування яких привело до того, що будинок усім своїм видом виражало ясність і організованість, чіткість і порядок. З античної спадщини архітектори XVII століття перейняли не тільки характерні для нього форми, окремі деталі, але і строгу упорядкованість в усьому, підпорядкування окремих частин єдиному цілому й один одному, неухильне дотримання співвідношень сили ваги й опори, що сприймає неї. Нове покоління архітекторів намагалося підкреслити його природну красу і структуру: дерево стали рідше золотити і фарбувати, природна краса тільки відтінялась (наприклад, накладками з бронзи і кераміки). Ще в XVIII столітті в класицизмі установилися свої правила і канони, за виконанням яких строго стежила Паризька художня академія, що називалася Школою образотворчих мистецтв (вона ж і сприяла його широкому поширенню не тільки у Франції, але й в інших країнах). У Парижеві такою крапкою став парк Тюілри, а центральний промінь збігся з Єлисейськими полями. Флорентійка по походженню, королева виявила бажання, щоб майбутній палац нагадував їй палаццо Питти, вибудований архітектором Брунеллескі в стилі ренесансу. Період другого етапу звязаний з іменами архітекторів Франсуа Мансара і Луи Лево. Для ілюзорного розширення простору архітектори використовували прийом із дзеркалами, розташувавши їх напроти віконних прорізів. В ансамблі Воле-Виконтя архітектори утілили всі принципи того часу по створенню кластичних будівель, що із ще великим розмахом потім уплотились у Версалеві. Одним з них є східний фасад Лувра (називаний ще колонадою Лувра, 1667- 1678 роки)(рмс.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
