Аналіз історичних умов для виникнення архітектурних стилів. Визначення причин появи нових стильових особливостей архітектури Слобожанщини ХVII-XVIII століть. Закономірності формування містобудівних систем. Огляд проблем реставрації архітектурних споруд.
При низкой оригинальности работы "Архітектура та містобудування Слобожанщини XVII-XVIII століть", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ВСТУП Актуальність вивчення архітектури Слобожанщини ХVII- XVIII ст. можна пояснити наступним чином: з падінням тоталітарної системи й набуттям Україною державної незалежності актуалізувалася потреба в створенні обєктивної, вільної від ідеологічних спотворень історії України, історії української культури і, як їх невідємної складової, - історії архітектури й містобудування України. Нова історія архітектури й містобудування вкрай необхідна у двох аспектах:- як фундаментальна наукова історія (оскільки всі попередні застаріли не тільки з методологічного, але й з фактологічного боку);- для використання в навчальному процесі при підготовці архітекторів, мистецтвознавців, урбаністів, дизайнерів. Одним з основних є «Історія українського мистецтва»: у 5 т. При огляді особливостей архітектури Харківщини праці А.Ю.Лейбфрейда відіграли велику роль. Мета дослідження полягає у зібранні й узагальненні зібраного матеріалу, визначенні причин появи нових стильових особливостей архітектури Слобожанщини ХVII - XVIII ст. Предмет дослідження: історичні умови для виникнення архітектурних стилів, особливості архітектурних стилів на Слобожанщині у ХVII - XVIII ст. На початку XVII ст. під впливом ордену єзуїтів з’явився новий тип великого католицького костелу, що походив від композиції римського храму Іль Джезу і мав риси видозміненої архітектурної стилістики раннього бароко. Як зазначив І. Грабар, “кожен великий світовий стиль є обов’язково стилем міжнародним. Узаконено її було дещо пізніше універсалом гетьмана Івана Брюховецького 1668 року. Масове переселення туди людей з Волині, Поділля, Правобережної Наддніпрянщини і навіть Лівобережжя розпочалося 1652 року, коли після поразки під Берестечком Богдан Хмельницький “повеліл народу вольно сходить з городів, кидаючи свої набутки у Полтавщині також і за границю у Великую Росію, аби там городами осідали. І од того часу стали осідати: Суми, Лебедин, Харків, Охтирка і всі слободи даже до річки Дону козацьким народом”. Укріплення кінця XVII - початку XVIII ст. належать до німецької, французької та голландської шкіл фортифікації. Напевно, найбільш виразним памятником, що демонструє синтез трансформованих ідеї і конструкцій слобожанського деревяного зодчества в камяній архітектурі, був Покровський собор у Харкові.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
