Романська архітектура західноєвропейських країн у період з XI по XIII століття. Традиції античного Рима у будівельних конструкціях храмів, монастирів і житла. Архітектура арабських країн та країн Близького і Середнього сходу (VII–XVIII століття).
Державний навчальний заклад Якимівський професійний аграрний ліцей Контрольна робота з художньої культури на тему: «Архітектура країн Європи та Далекого Сходу» учня 303 групи В.В. Підлісного Керівник: Задирака І.В. Якимівка-2014 1. В основі її розвитку лежали традиції античного Рима, що продовжували розвиватися з урахуванням культури цих країн. Традиції романського стилю виникли не на порожнім місці. Їм передував період розвитку архітектури раннього Середньовіччя, що продовжувався протягом пяти сторіч - з V по Х століття. Наприклад, при зведенні гробниці короля Теодориха в місті Равенне в 530 році будівельники не змогли правильно розрахувати і звести купол. Замість цього вони знайшли величезний камінь, видовбали його на зразок купола і використовували для перекриття. Основними типами споруджень раннього Середньовіччя були храми, монастирські комплекси й укріплені житла феодалів, що одержали розвиток пізніше, у Середні століття. Будувалися і васильки, що одержали таке широке поширення у Візантійській імперії. Першими зі споруджень подібного роду були храм Святого Петра, побудований у 330 році, і василька Святого Павла, IV-V століття (обидві в Римі). Пізніше почали будуватися храми не тільки в Римі, але й в інших містах (василька Святого Аполлінарія в Равенне, VI століття). Сонячне світло проникало в приміщення через вікна, що знаходяться у верхній частині стін. У XI столітті почався розквіт зодчества, приведший до появи всіляких архітектурних шкіл, будівництву монастирських ансамблів і закладці нових міст. Пізніше, у XII столітті, сталі споруджуватися зводи, у яких гладка внутрішня поверхня сполучалася з гуртами - арками, що зміцнюють ребра зводу. У деяких районах Франції використовувалися породи вулканічного походження, в Італії - мармур, у Нормандії - граніт. Там, де не було родовищ яких-небудь порід (на півночі Франції, у Нідерландах, Німеччині), використовували обпалену цеглу. У Франції, Німеччини й інших країн стали створюватися школи, причому усі вони, незважаючи на деякі розходження, розвивалися приблизно в одному напрямку. Завдяки Хрестовим походам і паломничествам жителі европейских країн стали більше дізнаватися про спосіб життя, традиціях і лантухтурі народів Сходу, що не могло не відбитися на їхньому житті. Як уже було відзначено вище, феодали Середньовіччя проживали в укріплених житлах, що іменувалися замками. Це, як видно, відбувалося тому, що майстри і будівельники, що брали участь у зведенні якого-небудь монументального спорудження, після закінчення будівництва відправлялися в інші міста і країни Європи в пошуках роботи й учили нових майстрів, сприяючи поширенню у всіх країнах єдиного архітектурного напрямку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
