Дослідження розвитку цивільної архітектури України-Гетьманщини на прикладі архітектури батуринських урядових будівель XVIII ст. Особливості їх розташування та побудови. Розміри адміністративних споруд. Характеристика системи опалення та інтер"єру.
АРХІТЕКТУРА БАТУРИНСЬКИХ УРЯДОВИХ БУДІВЕЛЬ ХVШ ст. Герасько М.О. Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, кандидат історичних наук (Україна) Анотація У статті досліджується розвиток цивільної архітектури України- Гетьманщини на прикладі архітектури батуринських урядових будівель XVIII ст., особливості їх розташування та побудови; встановлено розміри адміністративних споруд, охарактеризовано систему опалення та інтер’єр, досліджено допоміжні господарські та особливі будівлі, проаналізовано будівельні матеріали використані для спорудження адмінустанов, а також окреслено перспективи подальшого дослідження проблеми. Ключові слова: Батурин, архітектура, урядові будівлі, земський суд, сотенна канцелярія, будівельні матеріали. цивільний архітектура україна будівля Аннотация В статье исследуется развитие гражданской архитектуры Украины- Гетманщины на примере архитектуры батуринских правительственных зданий XVIII в., особенности их расположения и построения; установлены размеры административных зданий, охарактеризирована система отопления и интерьер, исследованы вспомогательные хозяйственные и особые здания, проанализированы строительные материалы использованы для сооружения админучреждений, также намечены перспективы дальнейшего исследования проблемы. Дослідження архітектури урядових будівель - досить цікава тема, вивченням якої, починаючи з ХІХ ст., займалися такі визначні особистості, як С. Таранушенко, Д. Антонович, Хв. Вовк, А. Адруг, В. Вечерський та ін. XVIII ст. на Лівобережжі ознаменувалося тим, що поряд зі зведенням на них міських домінант - церков та дзвіниць, масово споруджувалися адміністративні будівлі: магістрати, ратуші, полкові та сотенні канцелярії, суди (Вечерський, 2001: 151). Тогочасна масова міська забудова була, в основному, садибною, дерев’яною, одноповерховою, з переважанням народних типів житла (Вечерський, 2001: 88). Саме замовник диктував усе - . а креслення і пропорцію - як зволить пан Гетьман” (Вечерський, 2008: 66). Син Миколи Ханенка Василь також виявив бажання вивчати геометрію та архітектуру, навчаючись за кордоном (Путро, 2008: 76). Тому часто в спорудах, які будувалися як житлові, пізніше розміщувалися адміністративні установи (Адруг, 2008: 34). Дослідник української архітектури С. Таранушенко, опрацювавши вищезазначену справу, зазначав, що в Батурині з адміністративних споруд були суд земський, сотенна канцелярія, комора, соляний амбар, караульня при сотенній канцелярії, караульня і хата при суді земському (Таранушенко, 2013: 7) та казенний погреб (БСІ, 2009: 195). (Чернігівщина, 1990: 158).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
