Аортопексія, трахеопластика та транслокація діафрагми при хірургічному лікуванні обструкції дихальних шляхів у дітей - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця УДК 16.231 616.234]-007.271-053.2- 089.12:[616.132-089.881 616.26- 089.844 616.23-089.844 АОРТОПЕКСІЯ, ТРАХЕОПЛАСТИКА ТА ТРАНСЛОКАЦІЯ ДІАФРАГМИ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ОБСТРУКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ 14. 01. 09 - дитяча хірургія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Руденко Євген Олегович Київ - 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Кривченя Данило Юліанович Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,завідувач кафедри дитячої хірургії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Сокур Петро Павлович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри торакальної хірургії та пульмонології; доктор медичних наук, професор, Радіонов Борис Васильович, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений лікар України, завідувач відділення торакальної хірургії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. акад. Ф.Г. Яновського АМН України Провідна установа: Інститут хірургії і трансплантології АМН України, м. Київ Захист відбудеться „16” лютого 2006 року о 13 30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 17, аудиторія хірургічної клініки імені академіка О.П. Кримова). В структурі захворюваності населення України хвороби органів дихання у дітей традиційно посідають 1-е місце, дитячої смертності - 3-е і становлять близько 12%, а в структурі інвалідності - 4-е місце [Сокур П.П., 2001]. Обструкція ДШ, яка має в своїй основі морфологічні причини, є складною проблемою внаслідок етіологічної різноплановості, частої асоціації з іншими вадами розвитку, необхідністю вибору різних підходів до лікування, в тому числі і хірургічних [McCarthy J.F. et al, 1997; Vinograd I. et al, 1994]. Причинами обструкції можуть бути трахеомаляція (ТМ) (ідіопатична та асоційована з атрезією стравоходу) [Benjamin B., 1984; Greenholz S.K. et al, 1987; Spitz L., 1999], вади розвитку серця та магістральних судин [Кривченя Д.Ю. соавт, 2000; Dohlemann C. et al, 1995; Donnelly L.F. et al, 1995; Friedman E. et al, 2003, Jeong D.H. et al, 2000; Robotin M.C. et al, 1996], пухлини та кісти середостіння, які викликають компресію ДШ з розвитком вторинної маляції ДШ [Ашкрафт К.У., Холдер Т.М., 1996; Chappuis J.P., 1984; Orozco-Sanchez J., Samano-Martinez A., 1992], рідкісні вроджені вади легень (аплазія) [Dohlemann C. et al, 1990]. Клінічний перебіг у більшості дітей з обструкцією крупних ДШ є складним, пов’язаний з високою частотою респіраторних захворювань та летальності, вимагає значних діагностичних та лікувальних зусиль лікарів різних спеціальностей [Sagy M.et al, 1994]. Природній перебіг обструкції ДШ, наприклад, при судинному кільці супроводжується летальністю у 80 - 90% дітей у віці до 1 року або інвалідизацією внаслідок розвитку незворотних змін в легенях [Кривченя Д.Ю., 1985; Chun K.et al, 1992]. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячої хірургії: „Діагностика та лікування вад розвитку і захворювань органів грудної клітки та черевної порожнини у дітей” (реєстраційний № 0104U 006207). Для оцінки загального стану пацієнтів були використані загальноклінічні методи (вивчення анамнезу захворювання та даних об’єктивного обстеження, загальний і біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ЕКГ). Для встановлення причини обструкції ДШ та виявлення її ускладнень використані рентгенологічні (оглядова рентгенографія та поліпозиційна рентгеноскопія органів грудної клітки, томографія, езофагографія, трахеобронхографія (ТБГ), цифрова субтракційна ангіографія (ЦСА), комп’ютерна томографія (КТ)), радіонуклідний (перфузійна сцинтиграфія), ендоскопічні (трахеобронхоскопія (ТБС), фіброезофагогастроскопія), УЗД середостіння, функціональний (спірографія), патоморфологічний (дослідження видалених новоутворень середостіння), мікробіологічний (визначення мікрофлори бронхіальних змивів) та статистичні методи дослідження.