Антропоцентризм народної казки українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Антропоцентризм народної казки українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців 10.01.07 - фольклористика Мушкетик ЛЕСЯ ГЕОРГІЇВНА Київ 2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана у відділі мистецтва і народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Качкан Володимир Атаназійович, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри українознавства доктор філологічних наук, доцент Гарасим Ярослав Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, декан філологічного факультету доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Дмитренко Микола Костянтинович, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України завідувач відділу фольклористики ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Наш час у царині духовної культури, як гуманітарної, так і природничої, виразно позначений антропологічним поворотом, людина стає центром зацікавлень і вивчення, що чималою мірою пояснюється проблемністю самої людини в добу стрімких технологічних змін, втратою нею моральних цінностей, закоріненості в існуванні. У зв’язку з цим багато цікавого й корисного дає звернення до такого особливого виду художньої творчості людства як фольклор, зокрема народної казки, що залишається цілком антропоцентричною й містить уявлення про людину в різні періоди її існування, починаючи з давніх-давен. Антропологія казки має особливу форму вираження, що є художньою й опосередкованою, а її наративна «заготовка» пройшла випробування часом і в різних варіантах функціонує на розмаїтих теренах духовної культури. Серед інших казці притаманна гуманістична форма антропоцентризму, що подає приклади ідеальних моделей людської екзистенції. Усе це обумовлює актуальність дослідження, яке зосереджується на людиномірності усної традиції. Адже людина зараз не просто стає предметом посиленої уваги, «антропологізується» сама наука як така, у своїх принципових підходах, методах та конкретному інструментарії. Так, основні антропоцентри казки постають у світлі лінгвопрагматики, сучасної теорії тексту та комунікації як комунікативні ланки казкар - персонажі - слухачі, що є злободенним з огляду на нові підходи до трактування художнього тексту як мегатексту, дискурсу, а в перспективі опису світу, формування картини світу і ставлення людей до нього. Метою дослідження є розкриття антропоцентризму чарівних та побутових казок регіону Українських Карпат, а саме українських та угорських. Для цього виокремлено і розглянуто кілька антропоцентрів: герой, персонажі - казкар - слухачі/читачі, а також основні антропологічні концепти та бінарні опозиції мовно-фольклорної картини світу. Поставлена мета передбачає вирішення таких основних завдань: – розкрити аспекти поняття антропоцентризму, вагомі для фольклористики, їх основні форми та версії в історії; – розглянути гуманістичну форму антропоцентризму народної казки, як взірцеву модель людської екзистенції; показати універсальну значущість казкових мотивів; – виявити та описати основні антропоцентри народної казки регіону, простежити їх вербальне оформлення; – показати образ героя (героїні) казки як морально-етичний канон, розкрити його основні чесноти як реалізацію казкового ідеалу; – дати характеристику антагоністам героя; – розпізнати шляхом фольклорно-лінгвістичного аналізу статус казкаря, як одного з епіцентрів казки; показати автор-функцію в тексті казки; – через посередництво та в категоріях мовно-фольклорної картини світу описати основні антропологічні концепти та бінарні опозиції казки; – виокремити й охарактеризувати інтенціональні характеристики казки - основні бажання та прагнення її героїв; – проаналізувати концепти «природа», «родина», «релігія» та окреслити їх специфіку в народній казці; – виявити та описати типи і форми угризмів у фольклорі регіону, зокрема Закарпаття. Географічно це частина гірської системи Карпат