Загальна характеристика популярних художніх творів та мистецьких теорій українських митців - "двадцятників". Знайомство з особливостями українського образотворчого мистецтва у контексті загальноєвропейського з урахуванням антропософських тенденцій.
При низкой оригинальности работы "Антропософські тенденції в українському мистецтві 20-х років ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Антропософські тенденції в українському мистецтві 20-х років ХХ століття Пошук кардинально нових форм вираження у мистецтві став характерним для першої третини ХХ століття. Митці намагалися не просто відображати довколишній світ, але й засобами мистецтва впливати на нього, звертаючись при цьому до філософії та містики. Популярна в той час антропософія Р.Штайнера у кризовій передвоєнній ситуації стала внутрішньою опорою для частини європейської інтелігенції. Вчення було, з одного боку, продовженням середньовічної християнської містики Я.Беме, М.Екхарта, І.Таулера та Ф.Асизького, до якої звертались у своїй творчості ще митці-романтики, а з іншого - тісно перепліталося з естетикою романтизму і частково - німецького класицизму: Шіллера, Гете, Новаліса, Вагнера. З філософсько-естетичної концепції Р.Штайнера, у якій мистецтво постає засобом осягнення духовного (такого, що свідчить про божественне походження людини) світу, митці значною мірою почерпнули методи оновлення мистецтва, що, у свою чергу, спричинило виникнення ряду тенденцій у європейському, зокрема українському, мистецтві. ХХ ст. у світовій культурі, а також - переглянути з їх урахуванням спадщину багатьох українських митців доби Українського Відродження, в якій все ще залишається чимало білих плям. Відкриття антропософських аспектів у творчості Л. Курбаса було здійснене у 60-х рр. ХХ ст. мистецтвознавцем Н.Корнієнко. Аналізуючи в той же період твори М.Хвильового, французький дослідник українського походження Л.Плющ доходить висновку, що вони несуть у собі відбиток ідей Р.Штайнера. Аналогічні розвідки Л.Плющ здійснює також стосовно раннього П.Тичини та М.Куліша. Проте, якщо про антропософські зацікавлення Л.Курбаса неодноразово згадується у вітчизняній науковій літературі, то дослідження антропософських засад у творчості М.Хвильового, М.Куліша, а також - художника Ю.Михайліва, поки що мало інтегровані в наукову сферу. Ці ідеї у живописі використовували, зокрема, художники Василь Кандинський, Пауль Клеє, Казимир Малевич. Завданням художника є спрямувати колір так, щоб дати йому можливість стати образом. Антропософії притаманні ті ж самі тенденції, які накреслилися у європейській культурі з другої половини ХІХ ст.: відмова від традиції, розгляд світу з позиції самоціннісного індивідуального людського “Я”, прагнення до найбільш експресивного вираження “вічних тем” людського буття, потяг до створення особливого синкретичного мистецтва майбутнього, моделювання завтрашнього дня, життєтворчість та культуротворчість, активізація діалогу між мистецтвом, наукою та релігією тощо. Ці погляди знайшли свій відбиток у творчості російського актора й режисера М.Чехова, у мистецтві В.Кандинського, К.Малевича, П.Клеє, М.Волошиної-Сабашникової та О.Явлєнського. На цьому ґрунті у Курбаса також визріли ідея про перетворення світу силою мистецтва та ідея Театру-Храму.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
