Антропонімія надазовських греків у її відношеннях з українською та російською антропоніміями - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК 81’373.23 АНТРОПОНІМІЯ НАДАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ У ЇЇ ВІДНОШЕННЯХ З УКРАЇНСЬКОЮ ТА РОСІЙСЬКОЮ АНТРОПОНІМІЯМИ Спеціальність: 10.02.15 - загальне мовознавство Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Кравченко Валентина Олександрівна Донецьк - 2002 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Отін Є.С., завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови Донецького національного універститету Офіційні опоненти -доктор філологічних наук Желєзняк І.М., головний науковий співробітник відділу термінології та ономастики Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук Познанська В.Д., доцент кафедри української мови Донецького національного університету Провідна установа - Луганський державний педагогічний університет ім.Тараса Шевченка, кафедра української філології та загального мовознавства Захист дисертації відбудеться “ 28 ” травня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 по захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул.Університетська, 24 (кімн. Автореферат розісланий 25 квітня 2002 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д-р. філол. наук, проф. М.Г. Сенів Загальна характеристика роботи Необхідність багатоаспектного вивчення ономастичної спадщини, що становить невід’ємний атрибут лексичної системи кожної національної мови, обґрунтована у працях багатьох дослідників, оскільки онімна лексика акумулює матеріальний, культурний, історичний досвід суспільного середовища, в якому вона зароджується і функціонує. У зв’язку з цим великого значення набуває наукове осмислення особливостей ономастикону усіх народів, що проживають на території України, зокрема малих етнічних груп населення, для яких проблема збереження культури і мови особливо актуальна. Один із таких етносів - греки. Переселившись із Криму понад двісті років тому, вони компактно оселилися у Північному Надазов’ї і заснували м.Маріуполь і 20 поселень поблизу нього. Етноніми “румеї” й “уруми”, що відповідають цим групам, мають спільне походження - від назви Візантії як нового Риму і столиці Східно-Римської імперії ???? - Рим. Мовна ситуація Надазов’я повторила загальну картину розселення греків громадами у Криму, оскільки нові села засновувалися вихідцями із кількох кримських поселень і їх мова була зрозумілою для спілкування всіх мешканців. О.М.Гаркавець - дослідник урумського наріччя - вважав його самостійною мовою і виділив у ньому чотири “опорних” говірки залежно від зменшення в них кипчацьких і зростання огузьких елементів. У роботах окремих авторів (В.І.Григорович, Ф.О.Браун, С.Г.Ялі) трапляються згадки про прізвища нащадків кримських переселенців і прізвиська, які побутували серед них. Тлумаченню деяких грецьких прізвищ присвячено публікаціі М.М.Токія, С.К.Теміра і М.Х.Хороша. Антропонімна система як одна з підсистем національного ономастикону є чи не найблагодатнішим матеріалом для реалізації й застосування одного із найбільш перспективних напрямів сучасного мовознавства - етнологічного підходу до вивчення мовних явищ. За спеціально розробленою програмою зафіксовано 2546 антропонімів (1226 прізвищ, 885 родових прізвиськ, 435 особових прізвиськ) у 23 населених пунктах компактного проживання надазовських греків. В антропоніміці традиційно проводиться дослідження прізвищ за семантикою антропонімотвірних основ (див. праці О.М.Селіщева, О.В.Суперанської, М.В.Бірила, Ю.К.Редька, М.Л.Худаша, П.П.Чучки, Л.М.Щетиніна та інших), встановлюються лексико-семантичні групи згідно з доантропонімним значенням словотвірних основ.