Філософія марксизму. Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму, проблема відчуження. Матеріалістичне розуміння історії. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин. Концепція матеріалістичної діалектики. Критика християнства.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха Завершує німецьку класичну філософію філософія Людвіга Фейєрбаха. І хоча філософія Фейєрбаха в основі своїй протилежна до філософії його попередників, поєднує його з ними те, що, як і в них, у Фейєрбаха в центрі уваги теж стоїть людина, як і вони, Фейєрбах намагається знайти смисложиттєві основи й орієнтири людської діяльності в нових історичних умовах. Людина є вищим проявом природи, саме в ній виявляється єдність буття і мислення. Саме в антропології варто шукати корені і теології, і філософії. Сутність людини є єдність розуму, волі і серця. Фейєрбах різко негативно ставиться до філософії Гегеля, хоча в студентські роки він був його гарячим прихильником і шанувальником. Не Бог створив людину, а людина Бога. Заперечення того світла, - пише Фейербах, - має своїм наслідком ствердження цього; скасування кращого життя на небесах містить в собі вимогу: необхідно стати кращим на землі; воно перетворює краще майбутнє з предмета пустої, бездіяльної віри в предмет обовязку, у предмет людської самодіяльності [1, с. Це повязано зі ставленням до марксистської філософії і марксизму в цілому (марксизм у цілому містить у собі, крім філософії, економічне і соціально-політичне вчення) у Радянському Союзі, з одного боку, і в пострадянських державах, з іншого. Якщо в першому випадку марксизм проголошувався єдиною істинною теорією, що пояснює закономірності функціонування і розвитку природи і суспільства, і був перетворений навіть не в ідеологію, а у варіант радянської релігії, то після падіння радянської влади він, власне кажучи, підданий анафемі й обвинувачується, майже у всіх наших лихах. Зайвий раз підтверджено зауваження М.О. Бердяєва про суперечливість і максималізм російського (правда, у даному випадку не тільки російського) характеру. Про це говорять самі К. Маркс і Ф. Енгельс. І все-таки її варто вважати одним із напрямків некласичної філософії. Виходячи з цього, кожен філософ, що заслуговує такого звання, висував основні принципи і на цій основі давав відповіді на всі питання буття світу і людини. Некласична філософія ставить під питання пізнання істини, а завдання філософії бачить у тому, щоб змінити життя, допомогти людині в справі життя, дати їй систему цінностей. На думку Маркса, до середини XIX століття капіталізм розкрив як свої переваги, так недоліки. Саме Маркс був першим філософом, що усвідомив повною мірою роль і значення науки і техніки в житті суспільства, їхній вплив на спосіб життя людей [7, с. Біля її витоків стоять Фрідріх Ніцше (1844-1900), Вільгельм Дільтей (1833-1911) і Освальд Шпенглер (1880-1936).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
