Класифікація та загальна характеристика антропологічних показників, механізм і підходи до оцінки. Особливості біохімічних змін в організмі людини при різних видах м"язової діяльності. Фізичний стан як основа програмування оздоровчого тренування.
При низкой оригинальности работы "Антропологічні показники тіла людини, їх зміни під впливом фізичних навантажень", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Курсова робота Антропологічні показники тіла людини, їх зміни під впливом фізичних навантажень Вступ антропологічний біохімічний оздоровчий тренування Викладання методики фізичних навантажень передбачає використання понять: «фізична (рухова) активність», «оздоровче (кондиційне) тренування», «фізичний стан», «рекреація» та ін. «Рухова активність» визначається й обумовлюється сукупністю рухової діяльності людини в побуті, процесі навчання, праці, під час дозвілля й відпочинку. Оздоровче (кондиційне) тренування повинно забезпечити досягнення або збереження заданого рівня фізичної кондиції - такого стану фізичної дієздатності організму, який характеризується певним ступенем розвитку основних фізичних якостей. Відповідно до принципу біологічної доцільності, в оздоровчому (кондиційному) тренуванні навантаження не перевищують функціональних можливостей організму. Ефективність оздоровчого тренування визначається обсягом навантажень, їх інтенсивністю та характером. В оздоровчому (кондиційному) тренуванні переважно застосовуються добре засвоєні види фізичних вправ, які, за умови чіткого нормування впливів, можуть бути ефективно використані як засіб збереження та підвищення фізичних кондицій людини. Дослідити біохімічні зміни в організмі людини при різних видах мязової діяльності. Антропологічні показники та їх оцінка Для оцінки фізичного розвитку населення, найперше дітей, застосовують методику антропометричних досліджень - антропометрію. До антропометричних показників належать соматометричні та соматоскопічні ознаки. Ізсоматометричних визначають довжину, масу тіла й окружність грудної клітки, ізстоматоскопічних - стан підшкірної жирової клітковини, розвиненість (надмірна, помірна, недостатня), розподіленість (рівномірна, нерівномірна), в яких місцях найбільші відкладення жиру, розвиненість м ‘язової системи, форми хребта, грудної клітки, форми ніг, площа опори стіп, постави, розвиненість статевого дозрівання за вторинними ознаками: у чоловіків (хлопчиків) - оволосіння на лобку, розвиток статевого члена, яєчок, у жінок (дівчат) - оволосіння на лобку, розвиток молочних залоз. Від 1-2 років до початку пубертатного періоду, або періоду статевого дозрівання (у середньому 10-12 років у дівчат, 12-14 - у хлопців), ріст стабілізується з незначним прискоренням у 5-6 років. Довжину тіла дітей до двох років вимірюють за допомогою горизонтального зростоміра. Маса тіла хлопчиків збільшується переважно за рахунок розвитку м’язів, а дівчаток - за рахунок жирової тканини (підшкірної клітковини). Найпростіший і найпоширеніший метод визначення ідеальної маси тіла запропонував французький антрополог Поль Брока. Відповідно до класифікації В.С. Фарфеля фізичні вправи можна розділити на чотири типи: максимальної, субмаксимальної, великої і помірної потужності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
