Класичні, некласичні концепції свободи в західноєвропейській філософії. Інтерсуб’єктивна природа культури, аспекти смислоутворення. Рушійні сили культуротворення. Концептуальне значення та екзистенційний сенс. Концепція "розумної мотивації" Г. Шпета.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Стецько Дмитро Ярославович УДК 130.2:123.1 АНТРОПОКУЛЬТУРНА ПРИРОДА СВОБОДИ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук ЛЬВІВ - 2011 Дисертацією є рукопис. Осягнення феномену свободи є однією з тих проблем у філософії, яка ніколи не втрачає своєї актуальності, позаяк тісно пов’язана з проблемою людини; вона по-різному виявляє себе впродовж своєї історії, спонукаючи нас замислюватися над власною сутністю та створювати розмаїті варіанти словосполучення “homo ...”. Ідеться також про збільшення ідеологізації свідомості та насадження стандартизованих норм поведінки і способів мислення, що спричинені зростаючою роллю масової культури. Не підкріплена розумінням та відповідальним підходом до культурної спадщини людства, інтерпретація виявляє смисли, регресивно перенесені туди зі сучасного стану свідомості. І. Кант, Й. Ґ. Фіхте та В. Некласична філософія розглядає свободу як необхідну умову людського буття (М. Бердяєв, Р. Мей, Ж.-П. Сартр, В. Франкл, Е. Фром, М. Фуко та ін.), важливий соціальний чинник (Г. Арендт, І. Берлін, А. Велмер, Ф. Гаєк, Е. Макінтайр, Дж. Ролз, Ч. Тайлор та ін.), а також як умову міжіндивідуальної взаємодії (М. Бахтін, С. К’єркеґор, Е. Левінас, М. Мерло-Понті, К. Ясперс та ін.). Теоретико-методологічною основою дослідження є творчий доробок класиків феноменології та феноменологічно орієнтованих філософів - Е. Гусерля, М. Гайдеґґера, М. Мерло-Понті, А. Шюца, Г. Шпета, Р. Інґардена, Ж.-П. Сартра, Е. Левінаса, П. Рікера, Б. Вальденфельса та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
