Антропогенна трансформація компонентної структури ландшафтів Прибескидського Передкарпаття - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана Франка АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук 11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів Антропогенна трансформація компонентної структури ландшафтів Прибескидського Передкарпаття Монастирський Володимир Романович Львів 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі конструктивної географії і картографії, Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Петлін Валерій Миколайович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор, Царик Любомир Петрович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін; кандидат географічних наук, професор Кравчук Ярослав Софронович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри геоморфології і палеогеографії. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук Телегуз О.Г. 1. Загальна характеристика роботи ландшафт антропогенний передкарпаття З урахуванням екологічної ситуації, що складається в Україні, діяльність у сфері раціонального природокористування та охорони компонентів природно-територіальних комплексів перш за все спрямовується на створення і розвиток регіональних систем регулювання антропогенного навантаження на природне середовище. Прибескидське Передкарпаття - один із найбільш господарсько освоєних регіонів України. Об’єктом дослідження є ландшафти Прибескидського Передкарпаття: Стрийський, Дрогобицький, Самбірський та Добромильський. Теоретичним підґрунтям вивчення антропогенних змін ландшафтів є наукові основи сучасної ландшафтної науки розроблені в працях М. Д. Гродзинського (1993-1995), геоекології - О. Г. Топчієва (1996), геосистемного моніторингу - А. В. Мель- ника, Г. П. Міллера, В. М. Петліна (2002), ландшафтно-геохімічній екології - В. М. Гуцуляка (1995), антропогенного ландшафтознавства - Ф. М. Мількова (1973-1990), Г. І. Денисика (1998), В. М. Петліна (2006). З шести основних компонентів природно-господарських територіальних систем: сільськогосподарські землі; забудовані землі; лісові; відкриті заболочені землі; відкриті землі без рослинного покриву та землі під водами достовірно обчислити площі станом на 30-ті роки ХХ століття існувала можливість тільки для чітко виражених таких територіальних утворень, як ліси та заліснені землі, відкриті заболочені землі та з внутрішніх вод - стави, озера, штучні водосховища. Коефіцієнт збільшення відкритих земель без рослинного покриву, протягом 1926-1938 років і 2009 року становить 1.4-1.5 для різних ландшафтів, та для водних об’єктів коефіцієнт дорівнює 1.6-1.8 залежно від густоти річкових русел. Відповідно до ландшафтної карти Львівської області М 1:200 000 (Уклав Б. П. Муха 2003 р.) до передкарпатських ландшафтів належать - передкарпатські передгірно-рівнинні з переважанням делювіальних суглинків, на яких сформувалися поверхнево-оглеєні буроземно-підзолисті ґрунти під дубовими лісами, та алювіальних відкладів з дерновими алювіальними ґрунтами під пасовищами та луками.