Антропогена складова формування стану здоров’я населення Одеської області - Дипломная работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет природоохоронний Кафедра прикладної екології ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ на тему «Антропогена складова формування стану здоров’я населення одеської області» Одеса 2011 р. ВСТУП Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), здоров`я є станом повного соціального, біологічного і психологічного благополуччя людини, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних вад. Цілю дипломного проекту є аналіз показників захворюваності населення Одеської області , визначення ролі певних техногенних факторів у їх формуванні. Вихідними даними для дипломного проекту стали показники поширюваності та захворюваності усього населення Одеської області у розрізі адміністративних районів за період з 2006 по 2010 роки шістнадцятьма класами у відповідності до діючої медичної класифікації. У першому розділі надано відомості про показники стану здоров’я населення, а саме поширеність, захворюваність, загальна народжувальність, загальна смертність та інші. В третьому розділі більш детально проаналізовано основні фактори техногенного впливу на довкілля на території Одеської області, а саме динаміка антропогенного впливу на атмосферне повітря, водні та земельні ресурси, з 2005-2010 років. На думку С.М. Новикова в ланцюгу причинно-наслідковому зв’язку, детермінуючих здоров’я, груп показників верхнього рівня, узагальненості може включати: смертність, захворюваність, інвалідність, вираженість до нозологічних симптомів, рівнів стресу, ступінь обмежений соціальною та біологічною активністю , емоційний статус , самооцінку здоров’я. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 176056,1 осіб/100 тис. до 190360,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 174577,6 осіб/100 тис. до 186786,5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 144057,7 осіб/100 тис. до 160590,7 осіб/100 тис. Рисунок 2.1 Поширеність усіх захворювань в 2006-2010 роках Більш докладний аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності усіх захворювань спостерігалися у Ананівському районі (102344,4 осіб/100 тис.), Арцизькому (130023,2 осіб/100 тис.), Комітернівському (131196,9 осіб/100 тис.) районах, а у 2007 році в Балтському (126366,7 осіб/100 тис.), Миколаївському (130151,9 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Татарбунарському (179354,8 осіб/100 тис.), у 2009 р. також у Татарбунарському (185356,9 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Балтському (176418,9 осіб/100 тис.), Кілійському (177182,3 осіб/100 тис.), та Татарбунарському (184155,6 осіб/100 тис.) районах. Наступний рисунок 2.2 представляє собою динаміку показників поширеності інфекційних та паразитарних захворювань за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 4453,4 осіб/100 тис. до 4368,7 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4259,8 осіб/100 тис. до 3948,7 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 3852,2 осіб/100 тис. до 3728,3 осіб/100 тис. Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у Біляївському районі (1698,0 осіб/100 тис.), 2007 р., Біляївському (1910,2осіб/100 тис.), у 2008 р., Біляївському (2058,4 осіб/100 тис.) , Біляївському (2131,8) у2009р., а у 2010 році в Овідіопільському (126366,7 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Б-Дністровському (6269,1 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Татарбунарському (6444,4 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Татарбунарському (6994,7 осіб/100 тис.), а також у 2007 р.Татарбунарському (7254,0 осіб/100 тис.), у 2006 р. ці показники знову спостерігалися у Татарбунарському (6818,9 осіб/100 тис.) районах.