Трактування проблем ролі та місії людини в космосі на базі розробленої світоглядної космологічної концепції. Аналіз невипадковості співвідношень і абсолютних значень світових констант. Поява живої матерії та енергії як необхідних компонентів Всесвіту.
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ Антропний принцип у Всесвіті Людина утримується на межі двох безодень - безодні нескінченності й безодні небуття, неприступних, прихованих від людського ока непроникною таємницею, ніби не в змозі навіть наблизитися до розуміння цих меж - кінця світобудови і його початку, так само, як вона не може осягнути небуття, з якого вона виникла, і нескінченності, в якій розвіється. У геоцентричному світі Арістотеля (384-322 pp. до н. є.) і Птолемея (близько 87-165 pp. н. є.) центром Всесвіту вважалася Земля, навколо якої обертаються всі світила. За словами Й. Кеплера (1571-1630) «зоряна сфера складається з льоду або кришталю». Особливо гаряче відстоював цю ідею Джордано Бруно (1548-1600), який уважав також, що Всесвіт нескінченний. Але уже А. Ейнштейн (1879-1955) ніби в заповіт поставив перед фізиками майбутнього проблему стосовно того, чому Всесвіт саме такий, а не інакший.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
