Історія використання терміну антикварний. Антикварна торгівля книгами в Європі на рубежі XVIII-XIX ст. як самостійна галузь. Діяльність Петра I в області збирання і збереження прадавніх памятників культури минулого. Визначення ціни антикварної книги.
Антикварна книга Словосполучення антикварна книга є похідною від латинського слова антиквар (устар. антикваріус, антикварій, лат. antiquarius, франц. antiquaire, від латів. antiquus - древній, старий, старовинний), який в сучасному значенні є професійний торговець вживаними старовинними речами (меблі, посуд, вироби з бронзи, золото, кістки і тому подібне, картини, гравюри і ін., у тому числі і книги). Німеччина вважається батьківщиною антикварної книжкової торгівлі: тут в 1564 році були випущені перші каталоги старовинних книг, що продавалися на ярмарках в Лейпцігу і Франкфурті-на-Майне. Поява слова антиквара відноситься на початок XVIII століття і тісно повязано з освітньою діяльністю Петра I, що вперше звернув увагу сучасників на необхідність збирання, обліку, збереження і вивчення прадавніх памятників духовної і матеріальної культури минулого. Він першим в Росії висловив думку про необхідність передруку літописів, збирання предметів старовин і зняття з них малюнків і креслень; при нім були зроблені перші розпорядження про збори воєдино древніх рукописів, рідких книг і документів, що зберігаються в монастирях і церквах. Москві торгували прадавніми книгами і іншими предметами старини антикварії П.Л. Байков (1827-1887), по оперативності покупки і продажу що не мав собі рівних, І.Л. Силін (1837-1893) - старообрядець, відомий фахівець з древньої ікони і стародрукованої книги, і ін. Термін же антиквар застосовувався виключно до найбільш кваліфікованих фахівців, що працювали з широким і багатим по складу асортиментом книг (Т.Ф. Большаков, П.П. Шибанов, В.І. Клочков, А.А. Астапов, Н.В. Соловьев, Ф.Г. Шилов і ін.).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
