Антифашиський Рух Опору в роки Великої Вітчизняної війни на території України - Дипломная работа

Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра історії України Антифашиський Рух опору в роки Великої Вітчизнної війни на території України Тернопіль-2006 Зміст Вступ 1. Радянська партизансько - підпільна боротьба на території України 2.1 Передумови винекнення партизанського і підпільного руху в Україні 2.2 Збройна боротьба партизанів і підпільників 2.3 Зміна тактики партизансько-підпільної боротьби і завершальний етап боротьби. 3. Антинімецька боротьба УПА на території України 3.1 Передумови зародження УПА 3.2 Боротьба УПА в умовах німецької окупації 4. Польський націоналістичний рух опору в Україні. 4.1 Створення та боротьба польських підпільних організацій 4.2 Співпраця польського та українського руху опору. Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Спливає 61 рік після завершення однієї з найжорстокіших й найкривавіших в історії цивілізації воєн, який неначе страшний, ненажерливий молох поглинув мільйони життів людських. Багато праць з історії Другої світової війни, зокрема Великої Вітчизняної війни претендуючи на правдивість та обєктивність, висвітлюють її проблеми з точністю до навпаки, але з іншим ідеологічним тлумаченням. Головна роль в розгромі ворога належить Радянській Армії, але відчутну допомогу надавав Рух Опору, особливо радянські партизани і підпільники. В обґрунтуванні наукових висновків і оцінок буремних 40-х років ХХ століття першочергове значення має зясування і визнання внеску у спільну перемогу над нацизмом різних сил, які брали участь у боротьбі проти окупантів. На території України це боротьба радянських партизанів, підпільників, українського національного підпілля, польського підпілля. Існування радянської системи виключало об’єктивне й неупереджене вивчення проблеми партизансько-підпільної боротьби, існує ще багато «білих плям», які потрібне дослідити. Підкреслювалось, що партизансько-підпільний рух мав всенародний характер, замовчувався той факт, що в початковий період війни населення в більшості підтримувало німців, або ж займало нейтральну позицію. Не говорили про те, що західні регіони республіки більшістю населення підтримувало ОУН, УПА і сприймали партизанів як представників радянської тоталітарної системи. Замовчувались причини невдач в організації партизансько-підпільної боротьби, катастрофічні втрати серед її учасників, про знищення більшості партизанських загонів і підпільних організацій німецькими спецслужбами в початковий період війни. І досі не має відповіді на питання: Хто ж насправді був рушійною силою партизанського руху в перший, найважливіший період?. Не з’ясовані втрати, яких зазнали партизани, підпільники у 1941-1944 роках. Викликають сумніви у дослідників і відбиті в офіційних документах партизанського руху України результати бойової діяльності його учасників, які оцінюються майже 470 тис. вбитих та поранених вояків противника й осіб, котрі з ними співпрацювали. Зазначена цифра безумовно перебільшена, оскільки за підрахунками істориків колишньої НДР, втрати гітлерівців від дій партизанів на теренах усього СРСР становить лише 550 тис. осіб. В Уфі також опубліковані «Нариси історії України», в одному з розділів яких зроблені часткові узагальнення досвіду бойової діяльності підпільників і партизан України. 10 березня 1944 року в газеті «Правда» з спогадами «В битвах за Батьківщину» виступив командир партизанського з’єднання С.А. Ковпак. Однією з особливостей цього періоду була наявність великої кількості спогадів учасників і керівників партизанського та підпільного руху на Україні: Ковпака С.А., Федорова А.Ф., Сабурова А.Н., Сабурова О.М., Вершигори П.П., Наумова М. І., Медвєдєва Д.Н., Шеремета М.С., Руднєва С.В. та інших. Етапним у вирішенні цієї проблеми стало видання колективної праці «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.» в 3-х томах, підготовленої Інститутом історії партії при ЦК Компартії України - філіала ІМЛ з участю наукових співробітників Інституту історії Академії наук УРСР, викладачів вузів і воєнних істориків. В другій книзі висвітлюється бойова і диверсійна діяльність партизанських загонів і з’єднань України, розкривається взаємозв’язок і взаємозалежність її форм і методів в різні періоди війни, бойова взаємодія партизан з частинами Червоної Армії, їх розвідувальна діяльність для радянських військ, життя і побут в партизанських загонах і з’єднаннях. На реакції різних прошарків українського населення на німецьку окупацію зупиняються ряд англійських і американських дослідників. Книга пам’яті України 1941-1945 рр. / Гол. Ред. Торкається концепції боротьби, яку проводила упродовж 1941-1945 рр. ОУН, УПА. Праця написана на основі архівних матеріалів європейських держав, зокрема Німеччини, документах окупаційного режиму на Україні. У 2000 році була видана попередня історична довідка щодо проблеми ОУН, УПА підготовлена керівником робочої групи в межах діяльності Урядової комісії професором Кульчицьким С.В. У 2005 році вийшло дві книги «Орг