Геологічна зйомка та аналіз опорних ділянок. Структурно-текстурні особливості та мінеральний склад гірських порід. Визначення фізико-хімічних умов їх кристалізації. Аналіз та інтерпретація матеріалів геофізичних досліджень та геологічного картування.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Геологічний факультет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук Анортозит-рапаківігранітна формація українського щита Митрохин О.В. Спеціальність 04.00.01 - загальна та регіональна геологія Київ - 2011 Вступ Актуальність теми. Анортозит-рапаківігранітна формація (АРГФ) є одним з найцікавіших проявів докембрійського магматизму. Складні багатофазні анортозит-рапаківігранітні комплекси (АРГК), які можуть включати величезні плутони, малі інтрузії та вулканічні товщі, поширені в докембрії усіх континентів і є індикаторами їх тектонічної еволюції. Класичні АРГК залягають у фундаменті Східно-Європейської платформи (СЄП), відслонюючись на Українському та Балтійському щитах. Основними завданнями були: 1) визначення об’єму АРГФ Українського щита, уточнення фаціального та петрографічного складу окремих АРГК; 2) дослідження умов залягання, а також геологічних співвідношень АРГК УЩ зі складчастими утвореннями та відкладами протоплатформенного чохла в їх оточенні; 3) вивчення особливостей геологічної будови АРГК УЩ, уточнення їх віку та послідовності вкорінення; 4) вивчення регіональних особливостей речовинного складу АРГФ УЩ; 5) визначення фізико-хімічних умов утворення та подальшої еволюції магматичних розплавів АРГФ УЩ; 6) визначення геотектонічних умов становлення АРГК УЩ; 7) вивчення рудогенеруючої ролі магматичних та постмагматичних процесів в комплексах АРГФ; 8) узагальнення сучасних даних про регіональну розповсюдженість, геологічний вік, фаціальний та петрографічний склад найбільш типових світових проявів АРГФ; 9) уточнення індикаторних особливостей АРГФ як основи для подальшої формаційної типізації досліджуваних проявів магматизму. Об’єкт дослідження - прояви АРГФ Українського щита: 1) достовірні - Коростенський та Корсунь-Новомиргородський плутони; 2) передбачувані - рої сублужних базитових дайок в оточенні плутонів АРГФ, вулканіти овруцької серії, південно-кальчицький та реутський інтрузивні комплекси. Вперше обґрунтовано механізм формування комплексів АРГФ в процесі багатократної магматичної взаємодії ініціальних базитових розплавів змішаного мантійно-нижньокорового походження з верхньо-коровою речовиною та сформованими за рахунок неї новоутвореними гранітоїдними розплавами сублужного складу. 4. Суттєво уточнено фаціальний та петрографічний склад магматичних комплексів АРГФ Волинського та Інгульського мегаблоків УЩ. Натомість, приналежність до АРГФ реутського комплексу на Побужжі, заперечується. 6. Вперше виконано докладну геолого-петрографічну характеристику Корсунь-Новомиргородського плутону. В роботах [3, 7-8, 12-14, 18-20, 23-24, 26, 28, 32, 33-34, 41] автору належать вибір об’єкту досліджень, постановка задачі, участь у польових геологічних та мінералого-петрографічних дослідженнях, а також у обговоренні результатів та формулюванні висновків. Результати досліджень доповідались на Міжнародній науковій конференції «GEODE field workshop on ilmenite deposits in the Rogaland anorthosite province, S. Norway» (Мой, Норвегія, 2001); Міжнародній науковій конференції «GEODE-Fennoscandian Shield workshop on Palaeoproterozoic and Archaean greenstone belts and VMS districts in the Fenoscandian Shield» (С.Петербург, 2001); Наукових конференціях професорсько-викладацького складу геологічного факультету КНУТШ «Актуальні проблеми геології України» (Київ, 2001, 2004); Міжнародній науковій конференції «Мінералогія: історія, теорія і практика» (Львів, 2004); Міжнародній нараді «Щелочной магматизм Земли и его рудоносность» (Донецк, 2007); XVIII-XXІ наукових конференціях молодих вчених, присвячених пам’яті К.О.Кратца (С.Петербург, 2007, 2010; Апатити, 2008; Петрозаводськ, 2009); Міжнародній науковій конференції «Перспективи розвитку мінерально-сировинної бази України та світу» (Донецьк, 2008); І-ІІ Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених «Сучасні проблеми геологічних наук (Київ, 2009-2010); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора Б.О. Гаврусевича (Київ, 2009), а також на семінарах кафедри мінералогії, геохімії та петрографії. Публікації. Шнюкова С.Є. Автор висловлює окрему подяку за вагомі консультації та практичну допомогу Зінченко О.В., Павлову Г.Г., Гасанову Ю.Л., Грінченко В.Ф., Митрохіній Т.В., Білан О.В., Омельченко А.М., Синицину В.О., Андреєву О.В., Загородньому В.В., Морозенко В.Р., Савеноку С.П., Хлонь О.А., Омельчук О.Д., Бункевичу О.Л., Марченкову Д.Ф., Оконішніковій Н.В., Бартош О.М., Віршило А.В., Віршило І.В., Андреєву О.О., Білоус А.О., Ковтуну О.В, Шестопаловій О.Є., Шумлянському Л.В., Кривдіку С.Г., Гаценко В.О., Томурко Л.Л., Богдановій С.В. 1. (1990), В.П.Бухарева (1992). Так, згідно чинної «Кореляційної хроностратиграфічої схеми…, 2004» до складу коростенського комплексу віднесені лише інтрузивні породи плутонічної фації. Умови залягання, контактові співвідношення та геологічну послідовність вкорінення Коростенського плутону детально дослідили В.С.Соболев, О.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
