Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія тяжкої прееклампсії-еклампсії - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія тяжкої прееклампсії-еклапсії 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук БУКІН ВАЛЕРІЙ ЄВГЕНОВИЧ Дніпропетровськ - 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти. Офіційні опоненти: Шлапак Ігор Порфирійович, доктор медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія, професор по кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії; Клигуненко Олена Миколаївна, доктор медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія, професор по кафедрі анестезіології та реаніматології, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО; Хижняк Анатолій Антонович, доктор медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія, професор по кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів. Особливе місце серед чинників материнської інвалідизації та смертності в усьому світі посідає тяжка прееклампсія та еклампсія, смертність від якої навіть у розвинутих країнах не зменшується нижче 1,5/100 000 народжень (Репина М.А., 2000; Vangen S., Bergsjo P., 2003; Венцковский Б.М. и др., 2005). Частота вагітностей і пологів, ускладнених пізнім гестозом, в Україні варіює від 10 до 15%, а частота еклампсії - від 0,2 до 0,8% (Дроздова Т.А., Пухальска Л.Р., 1998; Коломийцева А.Г., 1999). Тому основними напрямками покращення результатів лікування прееклампсії та еклампсії вважаються своєчасне прийняття рішення про термін та вид розродження, повноцінне анестезіологічне забезпечення та попередження акушерських та анестезіологічних ускладнень у перипартальному періоді, ефективна високоспеціалізована інтенсивна терапія поліорганної недостатності (Hals G., Crump T., 2000; Шифман Е.М., 2002). Тривалий перебіг тяжкої прееклампсії, швидкий прогрес поліорганної недостатності або розвиток HELLP-синдрому чи еклампсії вимагають невідкладного розродження за допомогою кесаревого розтину майже у 80% пацієнток, частота якого з цього приводу складає до 15% від усіх кесаревих розтинів (Bozhinova S. et al., 2004; Czajka R., 2004). При кесаревому розтині у хворих з тяжкою прееклампсією та еклампсією число ускладнень, пов’язаних з невідкладною анестезією, майже у 17 разів вище, ніж при плановій анестезії (Lynch J., Scholz S., 2005). Застосування посиндромної інтенсивної терапії при критичних станах у роділей або породілей з еклампсією часто не дає очікуваних результатів, про що свідчить материнська летальність до 36% (MacKay A.P. et al., 2001). Завдання дослідження: 1) визначити органопротективні властивості анестезіологічного забезпечення пологів і оперативного розродження та оптимізувати методики системної і регіонарної аналгезії/анестезії на основі вивчення їхнього впливу на гемодинаміку, кисневий режим і клінічні результати пологів та розродження у роділей із тяжкою прееклампсією; 2) вивчити взаємозв’язок змін системної та церебральної гемодинаміки у роділей із тяжкою прееклампсією при застосуванні різних методів аналгезії/анестезії пологів та оперативного розродження; 3) удосконалити методики передопераційної антигіпертензивної терапії та профілактики інтубаційного і операційного стресу під час кесаревого розтину під загальною анестезією у роділей із тяжкою прееклампсією; 4) розробити алгоритм застосування ларингеальної маски для подолання проблеми складної і неможливої інтубації трахеї під час кесаревого розтину у роділей із тяжкою прееклампсією; 5) розробити технології профілактики артеріальної гіпотензії та адекватного антиноцицептивного захисту для підвищення ефективності регіонарної анестезії кесаревого розтину у роділей із тяжкою прееклампсією; 6) вивчити особливості перебігу поліорганної недостатності і вплив екстракорпорального керування вмістом і розподілом рідини в організмі на зміни вентиляційного, респіраторного, циркуляторного статусів, параметри кисневого балансу та кінцеві клінічні наслідки у породілей з еклампсією; 7) обгрунтувати доцільність застосування екстракорпорального керування вмістом і розподілом рідини в організмі в залежності від превалюючих клінічних проявів синдрому поліорганної недостатності в породілей із еклампсією і визначити межі “терапевтичного вікна” для ефективного застосування органопротезуючої терапії породілей із еклампсією; 8) розробити комплекс організаційних та лікувальних заходів для підвищення безпечності міжлікарняного транспортування породілей із тяжкою прееклампсією - еклампсією. Методи дослідження: комп