Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія при реконструктивних операціях на нижніх дихальних шляхах - Автореферат

Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія при реконструктивних операціях на нижніх дихальних шляхах Автореферат на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Загальна характеристика роботи Актуальність теми. Останнім часом значно зросла кількість хворих з ураженнями гортані та трахеї, які потребують операційного втручання. Це зумовлено збільшенням частоти, з одного боку, злоякісних і доброякісних пухлин нижніх дихальних шляхів, легень, щитоподібної залози (Grillo H. et al., 1992; Kennedy L., 1992), а з іншого боку - кількості хворих з стенозами гортані та трахеї внаслідок застосування довгострокової штучної вентиляції легень (ШВЛ) (Bisson A. et al., 1992). Також збільшується кількість травматичних ушкоджень дихальних шляхів (Горбунов В.А., 1994; Ayabe H. Et al., 1993). LaMaglia M.V. et al. У звязку з труднощами забезпечення вентиляції легень під час реконструктивних операцій на трахеї, особливо у випадках значного стенозу, з 60-х років ХХ ст. запропоновано методи штучного кровообігу (ШК) та екстракорпоральної оксигенації (ЕО) (Woods F. et al., 1961; Wolkers L.K. et al., 1992). Насамперед, було запроваджено в клінічну практику метод високочастотної штучної вентиляції легень (ВЧШВЛ) (Jonzon A. et al., 1971; Heijman G. et al., 1972), проте й ця методика не вирішила усіх проблем забезпечення вентиляції під час реконструктивних операцій на трахеї і особливо її біфуркації (Коломенский Е.Е. і співавт., 1996). Високою залишається також післяопераційна летальність, особливо після резекцій біфуркації трахеї (17% - Dunham M.E., 1994), 33% (Перельман М.И. і співавт., 1991). Великий досвід анестезіологічного забезпечення та проведення інтенсивної терапії у хворих, яких оперували на нижніх дихальних шляхах, дав змогу аргументовано рекомендувати застосування того чи іншого методу загального знеболювання, методів ШВЛ під час операції, методів профілактики та лікування в разі ускладнень після операції. Самостійно забезпечував загальне знеболювання та безпечність 80% реконструктивних операційних втручань на нижніх дихальних шляхах у клінічній лікарні №17 м. Києва, брав участь у проведенні інтенсивної терапії в післяопераційному періоді у 95% хворих цієї групи. Матеріали й основні положення роботи були обговорені на Всесоюзному симпозіумі з питань хірургії трахеї та бронхів (Москва, 1986), Республіканській конференції анестезіологів-реаніматологів Таджикистану (Душанбе, 1987), Республиканській науковій конференції з актуальних питань діагностики і лікування ургентних станів (Хмельницький, 1988), 4-му З’їзді анестезіологів і реаніматологів СРСР (Одеса, 1989)., 9-й Українській коференції з грудної хірургії (Львів, 1990), 3-й Республіканській коференції анестезіологів і реаніматологів Грузії (Тбілісі, 1990), 2-му Всесвітньому конгресі анестезіологів (Нідерланди, Гаага, 1992), 9-му Європейскому конгресі анестезіологів (Ізраіль, Ієрусалим, 1994), 2-му Національному конгресі анестезіологів України (Харків, 1996), 2-му Конгресі хірургів України (Донецьк, 1998), 2-му З’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 1998), Пленумі правління Асоціації анестезіологів України (Львів, 1998). Публікації. Отримано патент на винахід «Спосіб реконструкції біфуркації трахеї після її широкої резекції» (1997, співавтори Багіров М.М., Росновский О.В., Верещако Р.І.) Структура і обсяг дисертації. У 210 хворих було визначено склад газів крові, кислотно-основний баланс (КОБ) до і під час операції, а також в післяопераційному періоді апаратами ABL 505, 520 та «Микроаструп» АВС-1 (RADIOMETER, Данія): співвідношення напруги кисню в артеріальній крові і концентрації його у вдихунованому газі (PaO2 /FiO2), напругу вуглецю діоксиду в артеріальній крові (PaCO2), рН, дефіцит чи надлишок основ у крові (ВЕ), показник розміщення кривої дисоціації гемоглобіну (р50). У 113 хворих вимірювалося шунтування в малому колі кровообігу (Qs/Qt) апаратом ABL520. У 260 хворих до і у 90 після операції було визначено основні показники спірограми: хвилиний об’єм дихання (ХОД), частоту дихання (ЧД), дихальний об’єм (Vt), життєву ємність легень (ЖЄЛ), ЖЄЛ вдиху, ЖЄЛ видиху, форсовану ЖЄЛ, ЖЄЛ1, об’єм форсованого видоху (ОФВ), ОФВ1, максимальну вентиляцію легень апаратами Пульма 01 (СО «Респрон», Болгарія) та Пневмокардіокомплекс велоерготестуючий КРК-15.30 (Україна). Трахеобронхоскопію виконували під наркозом бронхоскопом Фріделя (Німеччина) у 86 хворих та під місцевою анестезією фібробронхоскопами фірм OLYMPUS і PENTAX (Японія) - у 276 хворих.