Зєднання кісток черепу. Поверхневі та глибокі мязи грудей їх кровопостачання та іннервація. Порожнина рота її стінки та відділи. Зів та мигдалики. Тиск плевральної порожнини, його зміни при вдиханні. Травний канал, його функції, секреції, всмоктування.
Анатомія 1. Зєднання кісток черепу Усі кістки тіла людини та хребетних тварин зєднуються між собою за допомогою різних засобів у гармонійну систему, що задовольняє дві вимоги - міцність цілого і рухливість окремих його частин. Найдавнішим і найпростішим способом є сполучнотканинний (зєднання частин зовнішнього скелета безхребетних тварин). У людини, як і у вищих тварин, існують всі вищезгадані типи сполучення кісток, які на основі структурних особливостей поділяють на волокнисті (articulationes fibrosae), хрящові (articulationes cartilagineae) та синовіальні (articulationes synoviales; Рис. Синдесмоз (syndesmosis) - кісткове зєднання, при якому кістки зєднуються за допомогою волокнистої сполучної тканини або звязок. Звязки (ligamenta, лат. ligo - звязую) у людини і хребетних тварин мають вигляд щільних тяжів та пластин, побудованих з волокнистої сполучної тканини, до складу якої входять колагенові та еластичні волокна, кількість яких залежить від функції сполучення. Залежно від форми країв кісток розрізняють зубчастий шов, в якому зубці на краю однієї кістки входять у заглиблення між зубцями другої кістки (наприклад, стріловий шов); лускоподібний, що утворюється внаслідок накладання країв кісток, зрізаних навскіс (наприклад, між тімяною та висковою кістками); а також плоский, коли рівний край однієї кістки прилягає до рівного краю іншої (наприклад, міжно-совий шов). Типи сполучення кісток (схема): а - волокнисте: 1 - окістя; 2 - кістка; 3 - волокниста тканина; б - хрящове: 1 - окістя; 2 - кістка; 3 - хрящ; в - синовіальне (суглоб); 1 - окістя; 2 - кістка; З - суглобовий хрящ, 4 - порожнина суглоба; 5 - синовіальна перетинка капсули суглоба; 6 - волокниста перетинка капсули суглоба. Обовязковими структурними компонентами суглоба вважають суглобові поверхні зчленованих кісток; суглобову порожнину та суглобову капсулу. Суглобові поверхні найчастіше збігаються (конгруентні) одна з одною, або між ними знаходяться хрящові пластинки - суглобові диски. Як приклад можна згадати запястковопястковий суглоб великого пальця. Поверхневі та глибокі мязи грудей їх кровопостачання та іннервація Мязи грудей, тт. thoracis, діляться на дві групи : • поверхневі (що мають відношення до поясу верхньої кінцівки); • глибокі (власні мязи грудей). Дія: наводить і обертає плече всередину (pronatio), при горизонтальному положенні руки наводить її в сагитальний напрям (anteversio), а при укріпленій верхній кінцівці своєю грудинно-реберною частиною мяз сприяє розширенню грудної клітки при акті дихання. Дія: міжреберні і підреберні мязи беруть участь в акті дихання (видих). Порожнина рота її стінки та відділи. Зів та мигдалики Ротова порожнина, яка поділяється на присінок і власне ротову порожнину, є початковим відділом травної системи куди за звичайних умов їжа надходить насамперед і підлягає механічній і хімічній обробці. Нюхова ділянка слизової оболонки верхньої носової раковини і відповідної їй частини перегородки та задній відділ верхньої стінки порожнини носа - це частина слизової оболонки носа, вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм, до складу якого входять спеціальні сприймаючі нюхові нейросекреторні біполярні клітини. Переходить на шию крізь верхній отвір грудної порожнини і, розміщуючись позаду грудинно-ключично-соскового мяза, прилягає латеральне до внутрішньої яремної вени, присередньо - до трахеї, стравоходу і гортані та ззаду - до блукаючого нерва.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
