Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук АНАЛІЗ ЗНАННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНОГО РЕСУРСУ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (СВІТОГЛЯДНО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ) Кушерець Василь Іванович Київ 2003 Анотація Кушерець В.І. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Дисертацію присвячено світоглядно-методологічному осмисленню знання як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежується динаміка якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства і засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито сутність, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знань у процесі соціальних трансформацій. Аналізуються різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизується зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглядаються світоглядно-методологічні основи подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знань у житті суспільства і його розвитку. Ключові слова: знання як стратегічний ресурс, трансформація суспільства, інформаційний ресурс, інноваційна модель, інтелектуалізація та інформатизація суспільства, інтелектуальний потенціал, інформаційний ринок, інформаційне суспільство. соціальний суспільство трансформація інноваційний 1. Соціально-економічний розвиток України має спрямовуватися в єдине поле сучасного поступу передових країн світу. Важливість ролі знань, інформації полягає в тому, що трансформації в суспільстві дедалі більше визначаються динамікою знань. В індустріальну епоху на чільне місце за значущістю вийшли матеріалізовані знання у вигляді основного капіталу (машини). Традиційне трактування знання лише як правильного чи перевіреного практикою відображення дійсності в свідомості людини виявляється недостатнім. Необхідне вивчення когнітивно-інформаційних аспектів руху знань (засобів їх отримання, механізмів відбору, поширення, трансформації, нагромадження, трансляції та застосування у всіх галузях життя суспільства), а також способів автоматизації цих складних процесів на базі комп’ютерної і телекомунікаційної техніки. Дослідженню вищезазначених проблем в останні десятиліття як в Україні, так і в країнах СНД надається все більшої уваги, причому в різних ракурсах: соціально-філософського спрямування, що знаходить своє відображення в працях: В.П. Андрущенка, І.В. Бойченка, Л.В. Губерського, В.М. Князєва, В.Г. Кременя, В.С. Пазенка, В.М. Свінціцького; логіко-гносеологічного: І.С. Добронравої, А.Є. Конверського, В.В. Ляха, В.С. Лук’янця, Т.Д. Пікашової, Л.В. Рижко, В.А. Рижка, В.С. Стьопіна, А.І. Уйомова, І.З. Цехмістро; філософсько-політичного: І.Ф. Кураса, М.І. Михальченка, Є.К. Марчука; культурологічного: С.Б. Кримського, В.А. Парахонського, М.В. Поповича; економічного: А.С. Гальчинського, Б.В. Губського, В.К. Врублевського, С.Й. Вовканича, І.С. Каленюк; когнітивно-інформаційного: Г.М. Доброва, Л.Г. Дротянко, Ю.М. Канигіна, Г.І. Калитича, Б.А. Малицького, Ю.І. Саєнка, О.Ю.Чубукової, Ю.І. Яковенка та інших. Головна увага при цьому зосереджена на семантичній інформації як основній формі інноваційного знання в сучасних умовах, безпосередній продуктивній силі суспільства. Розробки, практичні висновки та пропозиції, що випливають із змісту реферованого дослідження, використанні у процесі підготовки Закону України “Про вищу освіту”, враховані при підготовці Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, прийнятій другим з’їздом працівників освіти, а також використовуються при підготовці Закону України „Про безперервну освіту”. Київ, 2001 р.), “Єдиний освітній простір у ХХІ столітті. Інформаційні технології, проблеми і перспективи” (м. У контексті активної (перетворюючої) ролі знань у житті суспільства великого евристичного значення набуває відоме вчення про ноосферу В.І. Вернадського, яке потребує конкретизації: ноосфера - це такий стан біосфери, коли її розвиток відбувається цілеспрямовано, коли соціальний розум має можливість спрямовувати розвиток біосфери в інтересах людини, її майбутнього (і навпаки - призвести до антропологічної катастрофи). Це і дало підстави Французькій Академії наук визначити поняття “наукове знання” як “символьну демонстрацію дійсності”. У даний час важливим інноваційним орієнтиром для української науки є основні напрями державної інноваційної політики, визначені в програмі “Україна - 2010”, яка розроблена за участю спеціалістів міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, вчених НАН України, установ при Раді національної безпеки й оборони України на виконання відповідних розпоряджень Президента України.