Аналіз змісту поняття "службової особи". Спірні точки зору щодо визначення цього питання в теорії кримінального права - Курсовая работа

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства. Істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян [9, с.У примітці до статті 364 Кримінального кодексу України зазначено, що службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням [9, с. У вищезазначеній примітці до статті 364 вказаного Кодексу до службових осіб віднесено дві категорії осіб: - особи, які здійснюють функції представників влади; 364 КК України закріплено, що службовими є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також посідають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обовязків, або виконують такі обовязки на основі спеціальних повноважень. Необхідно відзначити, що службовими особами можуть визнаватися й такі особи, котрі посідають відповідні посади чи виконують відповідні функції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, в установах і організаціях, підприємствах приватної чи колективної форм власності тощо. Громадянин як субєкт підприємницької діяльності може визнаватися службовою особою, коли у нього реально виникає можливість виконання обовязків, зазначених у визначенні “службова особа” (п.364 КК України передбачений особливо кваліфікований склад злочину - зловживання владою або службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу, що карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. 364 КК України, відповідно до якої службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням. Крім того, службовими особами в КК України, на відміну від КК УРСР (1960 р.), також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують вказані обовязки. Наприклад, уже згадуваний Закон України „Про державну податкову службу в Україні оперує всіма поняттями одночасно „посадова особа органу державної податкової служби”, “посадова особа податкової міліції”, „службова особа податкової міліції”. По-перше, без відповідного соціального статусу (без повноважень щодо виконання функцій держави, без включення у суспільні відносини щодо реалізації публічної влади) особа не може стати корупціонером - вона може зловжити владою або службовим становищем, використати їх в особистих інтересах або інтересах третіх осіб, лише будучи офіційно наділеною ними.Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням.

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням.

У примітці до статті 364 Кримінального кодексу України зазначено до службових осіб віднесено дві категорії осіб: - особи, які здійснюють функції представників влади;

- особи, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обовязки або виконують такі обовязки за. спеціальним повноваженням.

Зазначимо, що Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III використовує термін “службова особа”, яке за своїм змістом є тотожним поняттю “посадова особа”, що застосовувалося у Кримінальному кодексі Української РСР від 28 грудня 1960 р. № 1960 р. № 8249/1999.

Визначення “службового злочину” тісно повязане з терміном “службова особа. Так, у ст. 364 КК України закріплено, що службовими є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також посідають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обовязків, або виконують такі обовязки на основі спеціальних повноважень.

Необхідно відзначити, що службовими особами можуть визнаватися й такі особи, котрі посідають відповідні посади чи виконують відповідні функції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, в установах і організаціях, підприємствах приватної чи колективної форм власності тощо.

1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року / Міністерство юстиції України. - К.: Б. в., 2009. - 122, с.

2. Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. -К.: Юрінком Інтер, 2010. -478 с.

3. Кримінально-виконавче законодавство України / Редакційна колегія: В.Г. Гончаренко, Е.Ф. Демський, О.М. Джужа та ін.. -К.: Юрінком Інтер, 2005. -431, с.

4. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. -К.: Видавничий дім "Скіф", 2005. -468, с.

5. Борисов В.І. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності за новим Кримінальним кодексом України // Збірник матеріалів міжнар. наук. - практ. семінару (11-12 травня 2001 р.). - Х., 2003. - С. 35

6. Ковальський В.С. Кримінальне право України: Посібник. - К.: Прецедент, 2008. - 147, с.

7. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник. - К.: Істина, 2007. - 385, с.

8. Лобойко, Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій. - К.: Істина, 2007. - 456 с.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ Ред.: С.С. Яценко, - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: А.С.К., 2005 -841, с.

10. Охотніков О.М. Посилення кримінальної відповідальності за посадові злочини // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1998 - №3. - С. 147

11. Селецький С.І. Кримінальне право України (Особлива частина): - К.: Центр учбової літератури, 2009 - 502, с.

12. Практика судів України з кримінальних справ 2001-2005: закони і законодавчі акти. - К.; Харків: Юрінком Інтер, 2005. - 462, с.

13. Хавронюк М.І. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України: Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 15 листопада 2005 року (відповідає офіційному тексту) - К.: Юрисконсульт, 2006 - 550 с.

14. Хавронюк М. Загальні службові злочинні діяння: особливості їх визначення у кримінальних законах європейських держав// Підприємництво, господарство і право -2005 - №4. - С. 124-128

15. Хохлова І.В. Кримінальне право України (Особлива частина): Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2010 - 685 с.

Размещено на .ru