Аналіз впливу бальних церемоній на культурне життя Російської імперії - Научная работа

Напевно, ми тужимо за тими шляхетними часами, за красивими відносинами, чемними бесідами, за красою церемонії балу. В даній роботі ми доводимо, що бали завжди грали роль вихователя й просвітника, були справжньою школою гарних манер, добрих справ, приближали до мистецтва й кращих традицій європейських культур. Сьогодні, коли ми розучилися спілкуватися, бути уважними та відноситися з повагою один до одного, забули про етикет, не завжди вміємо цінувати й розуміти прекрасне в мистецтві й природі, в людстві, вивчення сторінок цієї історії корисне й актуальне. Предметом дослідження є бали в Російській імперії й зміни, що відбуваються під їх впливом. Наукова новизна одержаних результатів полягає в упорядкуванні інформації про регламент і правила проведення бальних церемоній для подальшого використання як теоретичного матеріалу в ході відродження балів і маскарадів з метою залучення до культурної спадщини.Перший бал, про який є відомості в історії, був даний в 1385 р. в Амєні, з нагоди одруження Карла VI з Ізабеллою Баварської [7]. Так, одні історики вважають, що слово «бал» прийшло в українську мову з німецької (в перекладі - «мяч»). Інші вважають, що це слово запозичено з французького «бал» і походить від старофранцузского дієслова «Baller» - «танцювати» [18]. У XV і XVI ст. великі танцювальні заходи при дворах і дворянських замках відбувалися дуже рідко і тільки при Марії Медичі, яка вперше запровадила у Франції маскаради, і ще більше при галантному королеві Генріху IV, бали отримали широке розповсюдження. З 1715 р. в Парижі стали влаштовуватися бали у будівлі оперного театру (Bal de LOPERA) (Додаток Б), і разом з тим дана можливість особам середнього стану, за визначену плату, приймати участь в цих, присвячених виключно танцям, розвагах.Часто в один вечір доводилося бувати на двох - трьох балах, що вимагало від танцюристів чималих сил, до того ж багато бали закінчувалися під ранок, а на наступний день необхідно було віддавати візити і готуватися до прийдешніх звеселянням. Запрошення на бал розсилалися не менше ніж за сім-десять днів до його початку - головним чином для того, щоб у дам була можливість підготувати відповідний наряд: на бал необхідно було бути неодмінно в новому і модному платті. Дівиці зявлялися на балу виключно в супроводі матері або літня особи, яка пильно стежила за своєю підопічною, при необхідності давала їй поради і, як було в пушкінське час, шукала їй кавалерів для танців, якщо на те була необхідність. Перед балом або в його продовженні кавалер міг ангажувати даму на танець заздалегідь, і якщо на початку XIX століття кавалер, дізнавшись, що найближчі два-три танцю вже обіцяні іншим, йшов ні з чим, то в кінці XIX століття кавалер питав, на які з вільних танців він може претендувати. У 30-ті роки XIX століття дама могла танцювати з будь-яким кавалером - вважалося, що факт його присутності на балу вже є гарантією благонадійності і дамі немає потреби побоюватися за свою репутацію.Для молодих людей була видана книга «Юності чесне зерцало, або показання до життєвого обходження», яка викладала правила поведінки в суспільстві. Цей посібник є підручником життєвої мудрості, в якому відображені моральні принципи людини, що живе в новій петровської Росії: «молодий шляхтич чи дворянин, якщо він встигає у своєму навчанні, а особливо в мовах, кінній їзді, танцях, шпажній битві, якщо може підтримати добру розмову, красномовний і начитаний, то він при таких здібностях може стати хорошим придворним людиною» [8]. Таким чином, асамблеї увійшли до складу придворного церемоніалу і поступово виробили в суспільстві потребу до публічного проведенню дозвілля, сформували інтерес і прищепили смак до світського життя, помякшили і відшліфували звичаї російських людей. Зігравши роль початкової школи в історії російської культури, асамблея навчила російське суспільство освоювати складну науку культурного життя не по канонам дореформеної Русі, а за європейськими стандартами вищої школи. Оскільки, для пізнання «танцювальної науки» аристократія вимушена була активно знайомитися з різними видами мистецтва: музикою, щоб краще відчувати характер танцю й точно тримати ритм, живописом, щоб уявляти собі, як виглядають благородні пози, фехтування, бо воно сприяє більш комплексним рухам рук, ніг, корпусу та голови.Обовязковим для балу був оркестр чи ансамбль музик. Бал завжди закінчувався вечерею й дуже включали додаткові, окрім танців, розваги: невеликий концерт, спеціально запрошені артисти, живі картини, навіть любительські спектаклі [10]. Таким чином за мету організації балу ставили виховання манер та навичок спілкування кавалерів і дам. І саме через те, що бал мав строгий ритуал, через який він більше нагадував парад, стала більшою можливість відходу від правил, «бальних вольностей», яких ставало все більше ближче до закінчення вечора і котрі будували бал як боротьбу «порядку» та «свободи». Проте основою такого соціально-естетичного явища як бал були танці [6].Вперше бали зявилися в Росії ще на початку XVII століття, саме тоді

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. БАЛ ЯК ОСНОВА ДЛЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ Й ЕТИКЕТУ

1.1 Історія виникнення бальних церемоній. Бали в Європі

1.2 Бальний етикет і регламент

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗМІН У КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

2.1 Сутність і функції бальних церемоній Російської імперії

2.2 Регламент і побудова бальних церемоній Російської імперії

2.3 Внесок правителів Російської імперії на розвиток балу

2.4 Аналіз змін культурного життя в Російській імперії під впливом бальних церемоній

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ