Аналіз визначних особливостей сучасного політичного міфу через дослідження детермінант оптимізації його розвитку - Диссертация

ВСТУП Актуальність дослідження міфологізації сучасної політичної свідомості як елемента суспільної свідомості на сучасному етапі пояснюється тим, що на даному етапі ідеологічного виробництва міфотворчість, особливо політична, використовується як засіб маніпуляції, консолідації суспільної свідомості та легітимної обумовленості владних структур. Сучасний політичний міф - один з найважливіших механізмів впливу на свідомість суспільства, і тому він стає важливим фактором не тільки національної політики, ідеології, але людського буття взагалі. Ефективність та моральність такого використання передбачає, перш за все, проведення соціально-філософського аналізу феномену політичної міфології як елементу суспільної свідомості. Велика кількість неоміфологічних різноманітних форм у житті сучасної людини свідчить про те, що міфи виникають як певні моделі дійсності, що поступово змінюються й удосконалюються. У процесі пізнання людиною навколишнього світу, розширення її світогляду, звернення до нових явищ зростає і прагнення залучення нових понять до власної системи поглядів, доповнюючи, перебудовуючи міфологічну модель світу на свій манер. В той же час міф видається первинною та старовинною формою влади - владою організованих емоцій, інстинктів та почуттів. Як свідчить історична практика, в процесі антропосоціогенезу нормативно-символічні конструкції функціонували не тільки у вигляді систематизованих уявлень - доктрин, вчень, концепцій, але й у формі різного роду вірувань, традицій, звичаїв, стереотипів, ритуалів, забобонів, а то й просто жахів та первинних емоцій. Однак, при всьому цьому зміст і форми їхньої організації визначались специфічними конструкціями, своєрідними ідеальними матрицями, які впорядковували духовне життя у сфері політики, а в тім, і координували смисли для базових політичних комунікацій соціальних класів. На своєму рівні осмислює феномен міфу і соціальна філософія. У цьому дисертаційному дослідженні власне міфологізація політичного, перш за все, розуміється як процес створення символічних образів влади та держави, який живиться різного роду оповідями та легендами. Представники різних шкіл і напрямів філософії по-різному розглядають природу і сутнісні риси міфологічної свідомості. Психоаналітики З.Фрейд та К.Г. Юнг роблять акцент на несвідомому в міфах. Його опонент структураліст К. Засновник філософії символічних форм Е. Кассірер наполягає на принциповій неможливості зведення міфології до будь-яких матеріальних або духовних явищ. Російський філософ О. Лосєв вважав, що міфологія виникла як результат перенесення на природу родинних стосунків первісних общин. Постійно викликаючи інтерес з боку науки й суспільства, міф здавна привертав увагу вчених. У них міф розглядається, як продукт фантазії доісторичних народів (М. Мюллер), поетична метафора первісного способу мислення (Я. В. Ф. Гегель), вираження життєвого інстинкту (А. Бергсон), загальнонародної мудрості (Ф. Ніцше) і ірраціональної волі (М. Еліаде); соціальний феномен (Е. Дюркгейм), регулятор життя архаїчного колективу (Б. Значне поширення у світлі сучасної історії одержав соціально-філософський підхід, у рамках якого проводяться дослідження з антропології міфу (О. М. Лобок, О. М. П’ятигорський, Ю. С. Осаченко й ін.); загальної теорії політичної міфології (І. І. Кравченко, В. Г. Ібрагімова, О. Мішучков й ін.); радянської міфології (М. С. Восленський, Г. В. Осіпов, О. І. Щербинін й ін.); окремим аспектам вивчення міфу (С. Антоненко, О. Єремєєва й ін.); використанню міфів у психологічній й інформаційній війні (А. Цуладзе, А. Кольєв, Г. Почепцов, С. Кара-Мурза, В. Лісичкін, Л. Шелепін й ін.). Робота виконана відповідно до комплексної цільової програми Міністерства освіти і науки України Вдосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України, що виконується на кафедрі філософії Запорізького національного університету (державний реєстраційний номер № 0194У043134) та планів науково-дослідної роботи кафедри філософії Запорізького національного університету. Для виконання поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: визначити основні поняття, історичні інтерпретації і методологічні підходи в дослідженні розвитку нормативно-символічних конструкцій образу влади та держави; розглянути взаємозв’язок, спільні риси і відмінності політичного міфу, ідеології, утопії і релігії; дослідити поняття символу, як способу вираження, і національного, як фактору розвитку сучасного політичного міфу; здійснити аналіз визначних особливостей сучасного політичного міфу через дослідження детермінант оптимізації його розвитку. Об’єктом дослідження виступає політична свідомість як форма суспільної свідомості. Досліджуючи проблему особливостей міфологізації сучасної політичної свідомості, ми спираємось на вітчизняні та зарубіжні соціально-філософські (це, насамперед, роботи А. Цуладзе, А. Кольєва, Р. Арона, Г. Батіщева, В. Пазенка, В. Воловика, Л. Кривеги, М. Мокляка, М. Михальченка, Г