Аналіз використання product placement у формуванні споживчої поведінки - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти вивчення прихованої реклами в соціальній комунікації 1.1 Прихована реклама: поняття, характеристики, основні види 1.2 Product placement, як різновид прихованої реклами і техніка його ефективного застосування 1.3 Відмінності і переваги Product placement від інших видів реклами 1.4 Правові основи розміщення брендів у творах мистецтва Розділ 2. Аналіз використання product placement у формуванні споживчої поведінки 2.1 Практичний аналіз художніх фільмів за наявності прихованої реклами 2.2 Формування культури престижної поведінки через Product placement 2.3 Результати соціологічного дослідження на тему: «Ставлення населення до Product Placement як до способу впливу на споживчу поведінку» Висновки Література Додатки Вступ В багатьох сучасних літературних творах, фільмах обовязково присутній який-небудь товар. Причому зявляється він мало не в кожному кадрі або стає головним героєм твору. Зокрема телебачення під виглядом прихованої реклами намагається непомітно навязати споживачам свою продукцію. Прихована реклама є абсолютно скрізь: у фільмах, серіалах, книгах, мультфільмах, спорті. Майже в кожному художньому фільмі, я не говорю вже про серіали, на перший погляд не помітно для глядача мелькає реклама товарів, торгівельних марок, брендів і так далі. Незважаючи на те, що рекламний ринок в Україні порівняно молодий, у більшості населення України вже сформувався стійкий негативний образ реклами. Це підтверджується численними дослідженнями, спрямованими на вивчення відношення до реклами, в першу чергу відношення до телевізійній рекламі. Науково-практична значущість полягає в розробці класифікації видів прихованої реклами, рекомендацій її розміщення в ЗМІ, а також в тому, що результати дослідження можуть бути застосовані в подальшій науково-дослідній роботі за даною темою. Основу складають роботи дослідників, присвячених питанням історії розвитку та становлення прихованої реклами, її ключових особливостей та різновидів, таких як: Березкіна О., Котлера Ф., Коробова М., Викентьєва І., Фадієва П. та інших. У другому розділі «Практичний аналіз засобів масової інформації за наявності явної прихованої реклами» - аналіз засобів масової інформації (у більшості телебачення та кіно) за наявністю явної прихованої реклами. Теоретико-методологічні аспекти вивчення прихованої реклами в соціальній комунікації 1.1 Прихована реклама: поняття, характеристики, основні види Реклама - комплексний соціальний феномен, що проникає в усі сфери життя суспільства і активно впливає на соціальні інститути та існує в суспільстві людей. Крім того, непряму рекламу використовують у політичних кампаніях, у соціальних і передвиборних проектах [ 28, С. [8] Закон України «Про рекламу» у статті 1 так визначає поняття «прихованої реклами»: «інформація про особу чи товар в програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач та публікацій» [18]. На сьогодні можна виділити два найбільш популярних і часто використовуваних у практиці рекламного бізнесу виду непрямої реклами: 25 -й кадр і Product placement. Дослівно в перекладі з англійської «product placement» означає «розміщення продукту».З думки О.П. Березкіної, мета Product placement, як правило, зводиться до того, щоб переконати потенційних покупців у корисності товару і привести до думки про необхідність купити його. Одним з найяскравіших прикладів крос-промоушн можуть послужити фільми з серіалу про Джеймса Бонда, коли компанії BMW, Ericsson, Martini, Smirnoff, Omega, Visa, Caterpillar, Fujitsu, Heineken побудували свої рекламні кампанії на основі розміщення реклами в цьому фільмі і отримали колосальну віддачу, яка виразилася в стрімкому збільшенні продажу товарів цих компаній. Назви типів Product placement, покладені в основу класифікації, запропонованої С. Туркоттом, засновані на видах сенсорних каналів, по яких надходить і переробляється інформація про просування брендів. В унісон бихевиоризму «прозвучала» книга американського журналіста У. Липпманом «Public Opinion», який вважав, що ЗМІ всесильні; формуючи для людей готові уявлення про політичні процеси, вони здатні беззастережно впливати на аудиторію.