Особливість становлення духовних ідеалів Івана Мазепи. Аналіз творчості та листування культурного діяча. Захист українського книговидання та освіти. Характеристика будівництва церков та монастирів. Формування Києво-Могилянської академії гетьманом.
ВСТУП Актуальність теми дослідження: Доба І. Мазепи - це не стільки злет до певного рівня культурного життя, скільки не бачений до того розквіт на теренах України творчості, духовних набутків. Актуальність дослідження інтелектуального портрету гетьмана та його впливу на духовне життя в Україні періоду його правління дає можливість глибше зрозуміти культурницько-інтелектуальну особистість гетьмана та його вплив на розвиток культурного життя в Україні. Дослідженням постаті І.Мазепи як людини високого інтелектуально-культурного рівня, його ролі як будівничого української культури, займалось багато істориків дослідників. На родовому гербі Мазеп - Колединських, згідно з його геральдичним описом, «на червоному тлі зображено срібні перехрещені вила на горизонтальному бруску у супроводі зірки і півмісяця». Цей герб гетьмана Мазепи було зображено на багатьох речах, пов’язаних з його іменем: на стінах фундованих ним споруд - церкви Всіх святих Києво - Печерської лаври та Богоявленського собору Києво -Братського монастиря; на предметах, подарованих церквам - ризі ікони Матері Божої з чернігівської Іллінської церкви Троїцького монастиря, срібних «царських вратах» Борисоглібського собору у Чернігові; на особистих речах гетьмана -чарці та бандурі-торбані з Чернігівського історичного музею; на портретах гетьмана; на титульному аркуші книги «Молитвослов», виданому 692 р. На Переяславській раді 1654р. він представляв покозачену шляхту й очолював козацьку делегацію до московського боярина Бутурліна. С. Пізніше вона пішла у черниці і під іменем Марії-Магдалини 1686 р. стала ігуменою київського жіночого Вознесенського монастиря, якою лишалася до 1707 р. - року своєї смерті. Натомість точно відомо місце народження Івана Степановича -хутір Мазепинці Білоцерківського повіту Київського воєводства. Після зречення короля він залишив двір і повернувся на Правобережну Україну там він одружився з дещо старшою за нього удовою Ганною Фридрикевич -дочкою білоцерківського полковника. Незабаром про полон Мазепи дізнався гетьман Лівобережної України І.Самойлович, до якого Мазепа, як осавул Дорошенка, їздив на перемовини 1674 р. і якому Мазепа також припав до душі. Батурині Мазепу призначили вихователем синів Самойловича, радником гетьмана - генеральним осавулом та послом до Москви. Період до гетьманства в житті Івана Мазепи став своєрідною підготовкою, школою політичного життя часом формування «володаря України».[5,c. Мати відправила його на навчання до Києва, чиї тодішні школи славились на весь європейський Схід. Принциповим чинником становлення його особистості є безпосередня участь у подіях, пов’язаних з сумною долею батьківщини, визначенням її буття. Щоб підвести до цієї актуальної думки, автор змальовує непривабливі реалії, у які потрапили українці з часів Хмельниччини: руїна на теренах Гетьманщини, панування трьох орієнтацій, постійні старшинські незгоди.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
