Аналіз та прогноз природних складових сучасної просторово-часової мінливості ландшафтних комплексів рівнинної України - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І. І. МЕЧНІКОВА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня доктора географічних наук Аналіз та прогноз природних складових сучасної просторово-часової мінливості ландшафтних комплексів рівнинної України 11.00.01 - Фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів Холопцев ОЛЕКСАНДР ВАДИМОВИЧ ОДЕСА- 2010 Дисертація є рукописом Робота є виконаною на кафедрі фізичної географії та природокористування Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова Науковий консультант: доктор географічних наук, професор ШУЙСЬКИЙ Юрій Дмитрович, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, завідувач кафедри фізичної географії та природокористування. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми визначається всебічними змінами ландшафтних комплексів планети, що відбуваються у сучасному періоді внаслідок активізації природних процесів, а також посилення антропогенних чинників, що впливають на них. Тому проблема удосконалення методів їх моделювання та прогнозування привертає все більшу увагу не тільки географів та ландшафтознавців, але й фахівців у багатьох галузях економіки. Незважаючи на те, що уявлення про ландшафти, як про складні, просторово упорядковані системи, розвиваються з початку другої половини ХХ сторіччя (П.Г. Шищенко, В.М. Пащенко, Ю.Г. Пузаченко, В.М. Пєтлін, В.А. Боков, М.Д. Гродзинський, Г.И. Швебс, М.А. Солнцев, К.Г. Раман, О.Ю. Ретеюм, Г. Хаазе, Я. Демен, В.Н. Преображенський, В.Б. Сочава, Н.Л. Беручашвілі, К.Н. Дьяконов, Д.И. Люри та ін.), на даний момент вони залишаються переважно якісними. Однією з головних причин цього є недостатня дослідженість властивостей природних чинників процесів, що вивчаються. Як свідчать результати досліджень особливостей формування ландшафтних комплексів світу у голоцені (А.И. Воєйков, И.П. Герасимов, К.К. Марков, Л.С. Берг, Ч. Брукс, М.И. Нейштадт, А.А. Григорьев, А.С. Монин, И.Г. Авенариус, Л.Г. Безусько, М.Ф. Веклич, И.И. Борзенкова, Т.А. Серебряная, А.А. Величко, К.Я. Кондратьєв, Ж.М. Матвіїшина, Н.П. Герасименко та ін.), до таких чинників завжди належала їх взаємодія з сонячною радіацією та атмосферою, через яку на них впливали процеси у всіх інших компонентах геосфери. До них належать характеристики взаємодії атмосфери з ландшафтними комплексами (далі ХВАЛК). Незважаючи на це, можливості їх моделювання та прогнозування, з урахуванням відповідних статистичних властивостей, є дослідженими недостатньо, а антропогенні впливи на ландшафти не завжди призводять до бажаних результатів. Основними задачами дослідження є наступні: -експертний пошук і наукова систематизація масиву необхідної інформації; аналіз сучасних уявлень про закономірності просторово-часової мінливості ХВАЛК та інших характеристик ландшафтних комплексів Рівнинної України; - дослідження статистичних властивостей та тенденцій міжрічних змін характеристик ландшафтних комплексів, які розглядаються; - визначення серед деяких глобальних та великомасштабних процесів у кліматичній системі планети суттєвих чинників міжрічних змін характеристик, що вивчаються; - розробка методики моделювання та ідентифікація математичних моделей природних складових просторово-часової мінливості ХВАЛК для всіх ландшафтних областей Рівнинної України; - розробка прогнозів сучасної динаміки ХВАЛК для різних ландшафтних областей Рівнинної України, а також аналіз їх систематичних і абсолютних похибок при різних запередженнях; - розробка узагальненої математичної моделі природних складових просторово-часової мінливості характеристик ландшафтних комплексів Рівнинної України, що мають різну інерційність. До них належали методи систематизації та аналізу емпіричної інформації: системний, математичний (зокрема, його складові: статистичний, спектральний та кореляційний), порівняльно-географічний, історичний, генетичний, картометричний, кількісний, метод моделювання, а також методи отримання нових знань за допомогою знань, що були здобуті раніше: дедукції, концептуального моделювання, а також інтерполяції, згідно методу тріангуляції Делоне. Суттєвість кореляційних зв`язків між процесами встановлювалась за допомогою критерію Стьюдента (В.І. Крутов, В.В. Попов, М. Дж. Кендал, А. Стюарт, Г. Крамер). В роботі аналізуються наступні масиви емпіричної інформації: - ряди IPCC (середньомісячні (пересічномісячні) значення аномалії середньої температури приземного шару атмосфери над Північною та Південною півкулею за період з 1856-го по 2006 р.); - ряди середньомісячних (пересічномісячних) значень чисел Вольфа за період з 1749-го по 2006 р. з Інтернет-сайту Пулковської державної астрономічної обсерваторії (www.gao.spb.ru/database/esai); - ряди середньомісячних (пересічномісячних) значень температури, відносної вологості повітря, швидкості вітру у приземному шарі атмосфери та місячних сум атмосферних опадів для реперних кліматичних станцій на території Східної Європи за період з початку інструментальних спостережень по 2009 рік, з метеорологічних архівів України та Інтернет-сайтів: www.tutiempo.n