Особливість інтервального тренування функціональної, метаболічної та структурної перебудов в тканині. Аналіз напруження мускульної функції та розвитку гіпоксії навантаження. Збільшення витривалості та максимального споживання кисню у процесі адаптації.
При низкой оригинальности работы "Аналіз структурно-метаболічної адаптації м’язової тканини до поєднаної дії переривчастої гіпоксії та напруженої м’язової діяльності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національна академія наук України Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця 03.00.13 - фізіологія людини і тварин УДК 612.3:612.33:612.814:577.91 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Автореферат Особливості структурно-метаболічної адаптації м’язової тканини до поєднаної дії переривчастої гіпоксії та напруженої м’язової діяльності Гавенаускас Броніслав Леонардасович Київ - 2006 Дисертацією є рукопис Роботу виконано у відділі з вивчення гіпоксичних станів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Науковий керівник: доктор медичних наук Маньковська Ірина Микитівна, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, завідувач відділу з вивчення гіпоксичних станів Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Радзієвська Марія Петрівна, Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д. Гринченка, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання кандидат біологічних наук Вавілова Галина Леонідівна Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, старший науковий співробітник відділу фізіології кровообігу Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Захист відбудеться „30” травня 2006 р. О 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 198. Встановлено, що у процесі адаптації до напруженої м’язової діяльності зростає та розширюється діапазон можливостей функціональної системи дихання (ФСД) людини і тварин щодо адекватного забезпечення киснем значних метаболічних потреб м’язової тканини при інтенсивних фізичних навантаженнях і компенсації локальної гіпоксії м’язів, яка служить за цих умов тригерним механізмом розвитку гіперметаболічної гіпоксії, або гіпоксії навантаження (ГН) (Колчинская А.З. и др., 2003). Головною особливістю адаптаційних механізмів при ГН є перерозподіл енергетичних, метаболічних і структурних ресурсів організму на користь тієї тканини, де відбуваються адаптаційні перебудови, а саме - тканини скелетних м’язів. Існує низка доказів того, що вищезазначена мета досягається успішніше при одночасній адаптації людини до двох типів гіпоксії - ГН і гіпоксичної гіпоксії (Баканычев А.В. 1996; Волков Н.И., 2000; Филиппов М. М., 1987; Burelle Y., 2002). Останнім часом у спортивній практиці успішно застосовується один з варіантів переривчастої (intermittent) гіпоксії - метод інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ), який характеризується використанням періодичних (короткочасних) дій нормобаричної гіпоксичної гіпоксії, що чергуються з нормоксичними інтервалами приблизно такої ж тривалості, що і самі дії (Колчинская А.З. и др., 2003). Проте зміни в системі транспорту кисню в м’язах і глибокі перебудови в мітохондріальному апараті м’язових клітин при поєднанні ГН, яка виникає при напруженій м’язовій діяльності, з ІГТ залишаються практично невивченими. Зниження рівня PmО2 у відповідь на СН було значно меншим, ніж у тварин 1-3-ї груп. 4-тижневе тренування тварин з використанням у перші 2 тиж ІГТ (5-та група) призводило до вірогідно вищої ФВ у порівнянні зі значеннями у щурів 4-ї групи, МСК порівняно як з контролем, так і з результатами, отриманими у тварин попередніх 3-х груп, істотно збільшувалося - (9,48 ± 0,3) мл·хв-1·100 г-1 (р
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
