Аналіз проблем сучасної телерадіожурналістики на прикладі публікацій збірника "Теле- та радіожурналістика" - Дипломная работа

На сучасному етапі розвитку електронних засобів масової інформації журналіст радіо і телебачення виступає одночасно в кількох іпостасях - здобувача, укладача, редактора, аналітика, оформлювача, тлумача, коментатора, оглядача інформації та безпосереднього виконавця ролі, її дикторського озвучування[96]. З постійним розвитком інноваційних технологій в інформаційному просторі України, зі становленням недержавного телебачення і радіомовлення, а також з появою на мас-медійному ринку нового розуміння професії телерадіожурналіста постає необхідність внесення певних змін щодо системи радіомовлення і осучаснення самого журналіста, який виявляє свої творчі можливості в галузі телерадіомовлення. Сьогодні важливо зрозуміти, що телерадіожурналіст - це не лише, власне, творець в ефірі, а й організатор творчого процесу в редакції, студії чи станції, бо творчий процес варто розглядати не лише в контексті індивідуальної ефірної творчості, а й в контексті творчої колективної діяльності. У цьому контексті варто памятати, що сучасна телерадіожурналістика - це творчо-виробничий процес і журналістові-практикові доводиться поєднувати в ефірі творче і технічне: журналістську майстерність і знання, повязані з технічним забезпеченням телерадіомовлення, технічним процесом діяльності телекомпанії і радіостанції. Бо телерадіожурналіст як професіонал і творець тоді є сучасним, коли розуміється на технічних механізмах діяльності телерадіокомпанії, орієнтується в базових питаннях, повязаних із вибором телерадіокомпанією діапазону радіохвиль, каналу і частоти мовлення, типу передавача і антени, специфікації ефірного і продакшн-обладнання, знає необхідні компютерні програми і програмне забезпечення для ефірного мовлення і збору інформації, володіє навиками аудіо(відео)інженера і звуко(теле)режисера, знаннями технічного забезпечення проведення прямого ефіру і т. д.Справжній тележурналіст повинен бути вправним у вербальному й невербальному спілкуванні, мати звичку контролювати своє мовлення, вимову, дикцію, інтонаційну виразність, правильність слововживання та постійно працювати над збагаченням свого мовлення. Науковець Анатолій Капелюшний у своїх публікаціях «Орфографічні помилки в титрах телевізійних передач наживо», «Граматичні й акцентуаційні росіянізми в мовленні телевізійних журналістів наживо», «Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті», «Типові помилки в мовленні ведучих інформаційних та музичних програм «Радіо Люкс» порушує наболіле питання грамотності журналістів. У вищезгаданих публікаціях автор також акцентує увагу на росіянізмах, які використовують у мовленні телевізійники. У своїй публікації авторка робить такий висновок, що запобігти потраплянню мовних покручів на екрани можна лише тоді, коли співпрацюватимуть журналісти та мовознавці. Важливо те, якою мовою виражається думка стосовно якогось явища, автоматично вказує на аудиторію (спільноту, громаду, суспільство загалом), до якої спрямоване таке повідомлення.Навіть незважаючи на наші бажання ми вимушені навязливо слухати, те що нам пропонують у ефірі, бо радіо супроводжує нас усюди: у транспорті, на роботі, навчанні, вдома - звучить і сприймається у фоновому режимі та діє на підсвідомість різних верств населення[49]. Але такий вплив ставить ряд проблем перед суспільством: проблему впливу та сприймання дітьми радіопередач, мовну проблему сучасного радіоефіру, а також проблему рекламного впливу на радіо. Вищезгадані проблеми широко висвітлюються у збірнику наукових праць «Теле-та радіожурналістика» і наголошують на тому, що потрібно доносити дослідження вчених про силу впливу радіо та приділяти більше уваги як і негативним, так і позитивним наслідкам впливу. Кафедральний збірник подає статтю Тетяни Гиріної «Типологічна характеристика дитячих радіопрограм: тематичний та віковий аспекти дискурсу в Україні», у якій приділяється велика увага проблемі впливу радіомовлення на дітей. Варто зазначати, що сьогоднішніх дітлахів цікавлять подорожі в далекі країни та в паралельні світи, міфічні супергерої та надприродні сили, але, водночас, вони цікавляться навколишнім світом, зокрема світом тварин, рослин, люблять відвідувати гуртки та ходити у походи, проводити час на свіжому повітрі та серед друзів.Чітка національно-ідейна спрямованість, тематична актуальність, жанрова різноманітність, високий літературний рівень підготовки матеріалів, вміле використання специфічних виражальних засобів радіо є найважливішими чинниками, що сприяють цілеспрямованому вибору і сприйманню передач. Очевидно, що навіть при тій безконтрольності, в якій перебуває нині український FM-простір, від керівництва цих радіостанцій вимагають хоча б формально дотримуватися певного відсотка україномовної продукції. Ця проблема має для України дуже велике значення. Оскільки FM-радіо з його музичним контентом, а також новини, супроводжує людей практично скрізь - у транспорті, на роботі, під час відпочинку, - маючи деяку перевагу над телебаченням, чинить інформаційний вплив навіть на ті сегменти суспільства, к

Зміст радіожурналістика рекламний мовний телебачення

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Проблемно-змістовий дискурс статей збірника «Теле- та радіожурналістика» (аспект телебачення)

1.1 Феномен впливу та сприймання дітьми телепередач

1.2 Мовна проблематика сучасної тележурналістики

1.3 Концепція рекламного впливу на телебаченні

РОЗДІЛ 2. Проблемно-змістовий дискурс статей збірника «Теле- та радіожурналістика» (аспект радіо)

2.1 Проблематика впливу та сприймання дітьми радіопередач

2.2 Мовна проблематика сучасної радіожурналістики

2.3 Проблематика рекламного впливу на радіо

РОЗДІЛ 3. Жанрові новації сучасного українського журналізму

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ