Аналіз прибутковості та рентабельності ПП Агропрогрес, шляхи її підвищення - Курсовая работа

Зміст Вступ Методико-теоретичні аспекти рентабельності та шляхи її підвищення Аналіз динаміки рівня рентабельності ПП «Агропрогрес» Аналіз резервів збільшення рентабельності ПП «Агропрогрес» Висновки Список використаної літератури Вступ В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, звязані з урахуванням фінансового положення підприємства. Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтовувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Ефективність його діяльності - це і робочі місця, і національний дохід, і форма ринкової інфраструктури [3]. Пояснення терміну рентабельність не визначає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток [6]. Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Уособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції [7]. При написанні роботи були використані: Закон України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р №996, П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”, наукові розробки та навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відображають господарську та фінансову діяльність об’єкту дослідження. У курсовій роботі використані наукові розробки таких авторів: Андрійчук В.Г., Білик Д.М., Бутинець Ф.Ф., Ковальчук М.І., Савицька Г.В., Чумаченко М.Г., Мошенський С.З., Шеремет О.О. та інші. Багато вчених схиляються до думки, що ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується відношенням обсягу виробленої чистої продукції до витрат живої та уречевленої праці. Л.М. Пєнєва [29] справедливо вважає, що міру прибутковості функціонування підприємства найточніше визначають показники рентабельності. В.В. Дієсперов стверджує, [21] що у нинішній практиці економічний аналіз результатів діяльності сільгосппідприємств обмежуються визначенням показників рентабельності, проте виявляється, що одного показника для характеристики ефективності складної діяльності сільськогосподарського підприємства недостатньо, він пропонує, щоб повноцінний аналіз включав також показники продуктивності праці, інтенсивності виробництва, собівартості. Крім того він зазначає, що прибутковість чи збитковість сільськогосподарського підприємства прийнято визначати за реалізованою продукцією, хоча витрати здійснюються на виробництво всієї продукції, а не тільки товарної її частини. На думку Т.І. Дідура їх можна поділити на чотири групи: фактори виробництва (земельні, трудові, техніко-технологічні, соціально-економічні), фактори організації виробництва (створення організаційно-економічного механізму підприємства, що спрямований на раціональне використання ресурсів і підвищення їх ефективності), фактори реалізації (можливості і умови реалізації сільськогосподарської продукції: її конкурентоспроможність, ціни реалізації, характеристика ринку та ін.) і фактори економічної взаємодії підприємства з державою (законодавча база, податкова політика, кредитно-фінансова політика, політичний стан в країні та ін.). Рентабельність за валовим прибутком (маржинальним доходом).