Аналіз помилок і ускладнень при подовженні стегна апаратами Блискунова - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ УДК 616-06:617.582:615.478 АНАЛІЗ ПОМИЛОК ТА УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ПОДОВЖЕННІ СТЕГНА АПАРАТАМИ БЛИСКУНОВА 14.01.21 - „Травматологія та ортопедія” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ТКАЧ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ КИЇВ - 2003 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського, Міністерство охорони здоровя України. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук Страфун С.С. АНОТАЦІЇ Ткач А.В. Аналіз помилок і ускладнень при подовженні стегна апаратами Блискунова. -Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2003. Дисертація присвячена питанню оптимізації технології подовження стегна за методом Блискунова. Робота ґрунтується на результатах 156 оперативних втручань у 126 хворих (30 пацієнтам проведене парне подовження кінцівок), яким проводилося подовження стегна імплантованими дистракторами. дистрактор конструкція стегно імплантований Детальний аналіз технічних помилок і технологічних ускладнень дозволив внести доповнення і зміни до конструкції базової моделі ендодистрактора Блискунова та операційного обладнання (раціоналізаторські пропозиції № 2225; № 2226; № 2244, № 2280; № 2281), що призвело до зниження даної категорії ускладнень. Проведені топографо-анатомічні і біомеханічні дослідження та аналіз дії векторів сил мязів ділянки тазостегнового суглоба показали, що привідна група мязів - це єдиний стабілізатор, що перешкоджає дислокації стегна при подовженні, отже, аддукторотомія протипоказана пацієнтам із дисплазією тазостегнового суглоба, оскільки призводить до його дестабілізації. Для подовження стегна у хворих із дисплазією тазостегнового суглоба II - III ступеня застосована нова модель дистрактора з упором у крило клубової кістки (патент України № 36009А). Ткач А.В. Анализ ошибок и осложнений при удлинении бедра аппаратами Блискунова. По причинам укорочения больные распределены следующим образом: посттравматическое укорочение (56 пациентов - 44,44%), врожденное укорочение (30 пациентов - 23,81%), гипохондроплазия (11 пациентов - 8,73%), ахондроплазия (7 пациентов - 5,55%), болезнь Олье (3 пациентов - 2,38%), косметическое удлинение (10 пациентов - 7,94%), укорочения бедра при детском церебральном параличе (1 пациент - 0,79%), последствия полиомиелита (1 пациент - 0,79%), последствия резекции опухолей костей и суставов (7 пациентов - 5,55%). С учетом особенностей технологии удлинения конечностей имплантируемыми управляемыми аппаратами, нами выделены специфические, технические, технологические и общехирургические осложнения и тактические и технологические ошибки. Досить докладно описуються ускладнення у В.Г.Трохіної (1972), В.Д.Дідової, Т.І.Черкесової (1973), В.І.Калякіної (1979), М.П.Демичева, А.Є.Радченка, В.П.Гречухіна (1982), В.Ю.Фузайлова (1991), С.В.Гюльназарової, В.П.Штіна (1992), В.І.Шевцова, В.Д.Макушина, Л.М.Куфтирєва (1996), Д.І.Фадєєва (1997), Д.А.Попкова, А.В.Попкова, Г.В.Данильченко (1999), їх частота коливається від 6,5% до 83,5%. Щоб уникнути недоліків зовнішніх апаратів, О.І.Блискунов у 1983 році вперше у світовій практиці травматології та ортопедії розробив і апробував повністю імплантований апарат для подовження стегна, який після імплантації працює за рахунок мязів хворого.