Фінанси як особлива система економічних відносин, яка охоплює процеси утворення, розподілу та використання грошових фондів. Загальна характеристика бюджетної системи України. Знайомство з головними причинами створення і збільшення державного боргу.
Завдання державних фінансів полягає в тому, щоб забезпечити державу коштами, необхідними для виконання економічних, соціальних і політичних функцій. Державні фінанси включають різноманітні інституції, за допомогою яких держава провадить свою діяльність. Статистичне вивчення державних фінансів передбачає визначення обсягу державних фінансів, їхньої будови та динаміки, зрушень, що виникають в структурі державних фінансів під впливом економічних змін; виявлення чинників, що обумовлюють формування доходів і витрат державних фінансів та їх складових частин, виконання бюджету, дослідження характеристик фіскальної політики та їх впливу на економіку. Статистика вивчає доходи та видатки державного бюджету за допомогою системи показників, аналіз яких дозволяє одержати необхідні дані про структурні зміни та основні джерела формування доходів і напрямки використання одержаних коштів. Доходи державного бюджету - здійснювані на підставі правових норм обовязкові та добровільні надходження до бюджету, що використовуються державою для виконання своїх функцій [53, 107].В умовах розвитих товарно-грошових відносин держава може залучати до покриття своїх витрат вільні фінансові ресурси господарських структур і засобу населення. Він виражає відносини між державою і численними фізичними і юридичними особами з приводу формування додаткового грошового фонду, поряд з бюджетом, у руках держави. Проте держава може виявитися й у ролі кредитора. Таке явище зустрічається не тільки в сфері міждержавних відносин, але і у внутрішнім фінансовому житті по лінії використання казначейських позичок. Узяті в борг кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючи в їх додаткові фінансові ресурси.
Вывод
В умовах розвитих товарно-грошових відносин держава може залучати до покриття своїх витрат вільні фінансові ресурси господарських структур і засобу населення.
Головним способом їхнього одержання є державний кредит. Він виражає відносини між державою і численними фізичними і юридичними особами з приводу формування додаткового грошового фонду, поряд з бюджетом, у руках держави. При здійсненні кредитних операцій усередині країни держава звичайна є позичальником засобів, а населення, підприємства й організації - кредиторами. Проте держава може виявитися й у ролі кредитора. Таке явище зустрічається не тільки в сфері міждержавних відносин, але і у внутрішнім фінансовому житті по лінії використання казначейських позичок.
Особливість державного кредиту складається в зворотності, терміновості і платності наданих у борг засобів.
Узяті в борг кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючи в їх додаткові фінансові ресурси. Вони направляються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати відсотків по них виступають засобу бюджету. Однак, налагодивши відносини по лінії державного кредиту, уряд не відмовляється від можливості мобілізації додаткового фінансового фонду й в умовах збалансованого бюджету. Це цілком виправданий крок, оскільки за рахунок засобів фонду державного кредиту можуть фінансуватися додаткові програми господарського і соціально-культурного негайно без чекання надходження звичайних доходів.
Державний кредит може бути зовнішнім і внутрішнім. Основна частка державних витрат здійснюється в національній валюті, тому переважний розвиток одержує внутрішній державний кредит. Але широкий міжнародний поділ праці, обмін технологіями і науково-технічними ідеями, надання фінансової допомоги іноземним державам - усе це обумовлює інтенсивний розвиток міжнародного державного кредиту.
Держава, широко використовуючи свої можливості для залучення додаткових фінансових ресурсів з метою своєчасного фінансування бюджетних витрат, поступово накопичує заборгованість як внутрішню, так і іноземним кредиторам. Це веде до росту державного боргу - внутрішнього і зовнішнього - про що свідчать проведені в курсовій роботі розрахунки динаміки державного боргу України.
Список литературы
1. Борисова С.И. Планирование статистической деятельности в органах государственной власти // Вопросы статистики. - 2000. - № 7. - С. 66-69.
2. Гинзбург А.И. Статистика. - СПБ: Питер, 2003
3. Голуб Л.А. Социально-экономическая статистика: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. - М.:Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС , 2001.
4. Громыко Г.Л. и др. - М.: ИНФРА - М, 2010.-480с.
5. Гусаров В.М. Статистика: Учеб. пособие для вузов - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010.- 436с.
6. Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Учебник. Общая теория статистики. 4-е издание. - М.: Финансы и статистика. 2010. - 480с.
7. Ефимова М.Ф., Петрова Е.П., Румянцев В.Н. Общая теория статистики. - М.: ИНФРА - М, 2-е издание. 2010. - 413с.
8. Макроекономічні показники за 2014 р.// Фінанси України. - 2014. - № 10. - С. 75.
9. Видатки державного бюджету України// Фінанси України. - 2014, - № 5. - С. 76.
10. До проблеми виконання державного бюджету України// Бізнес-інформ. - 1999. - № 9-10. - С. 45.
11. Азаров В., Турчанко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. - 2008. - № 2. - С. 59-63.
12. Богиня Д., Волинський Г. До питання щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. України. - 2007. - № 3. - С. 29-34.
13. Браунинг П. Современные экономические теории. - М.: Экономика, 2009. - 160 с.
14. Деркач М. Формування фінансової бази регіонів // Екон України. - 2008. - № 1. - С. 12-21.
15. Епифанов А. О. Механизм регулирования комплексного социально-экономичсского развития обласного региона в условиях перехода к рынку. - Харьков: Основа, 1993. - 76 с.
16. Іванух Р., Крижановський Б. Економічні реформи і розвиток продуктивних сил України // Екон. України. - 1994. - № 3. - С. 35- 44.
17. Мкконнеа К. Р., Брю С. Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. - К.: Хагард-Демос, 2003. - 785 с.
18. Мінстат про випуск цінних паперів в Україні // Фінанс. Україна. - 2008. - № 43. - С. 41.
19. Покритая А., Зверям» М. Сучасна криза і практика реформ // Екон. України. - 2007. - № 7. - С. 14-25.
20. Федосов В. М; Огородник С. Я; Сутормина В. И. Государственные финансы. - К.: Либідь, 2001. - 276 с.
21. Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. - М.: Финансы и статистика, 2007. - Т. 1. - 511 с.
22. Финансово-кредитным словарь: В 3-х т. - М.: Финансы н статистика, 2009. - Т. 2. - 511 с.
23. Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. - М.: Финансы к статистика, 2011. - Т. 3. - 511 с.
24. www.ukrstat.gov.ua - Державний комітет статистики України.
25. www.rada.gov.ua - Сервер Верховної Ради України.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
